Прочитайте односкладні означено-особові речення. Визначіть б вираження в них головного члена речення:
а) Cтою і тихо складаю хаті присягу.
б) Житиму в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди.
B) Береш вудку й весло та йдеш до річки.
Г) Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа.
д) Не забуваймо про народні казки, оповіді бувалого діда Івана та інших старих людей, про народні звичаї та
обряди
е) Думаючи про світ, думаєш про себе
э) Ідемо оце до схід сонця в поле
ж) Завжди прислухайся до голосу поета
Відповідь:
Будь-яке слово без діла нікчемне й пусте.
Пояснення:
1) повнозначні: обрій, думати, удень, льон, рясний, скоро, зелений;
2) вказівні: усе, алло!, вона, два, той;
3) службові: аби, без, із, однак, тільки, але, навіть.
Може, я не зовсім зрозуміла, що мається на увазі під групую "вказівні". Бо виходить каша-малаша - будь яоке сло без двіла. Тому пішла від зворотнього. Поділила так, аби вийшло речення.
Що не так: слово "вона" — це займенник, отже, повнозначна частина мови. "Два" — числівник, теж повнозначна.
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !