Прочитайте поданий уривок. Підкресліть (у словосполученнях) слова з переносним значенням. Надходила степова буря; попереду сивими кіньми мчали вітри; за ними, вибиваючи у великого бубна якийсь дивний ритм, співало кожне стебло землі; навіть маленька суха берізка перегнула на стежці свого тонкого хребта та надулася, мов ящірка, і злякано прислухалася, — а вітри схиляли, перебігаючи полями, крихкі хліба долу…
Сонце у тьмі пилу було дивне: синє — ніколи не бачив Короп за своє життя такого сонця!
Питання, здавалося б, риторичне, адже в кожного свої плани, цілі, свої цінності та пріоритети … років з 5-7 тому я б не вагаючись відповів щось на кшталт – успіх, незалежність, свобода і тому подібне. Сьогодні, роздумуючи над цим моментом, я зловив себе на тому, що цінності трішки змінились. Можливо течія життя видала новий виток найважливішого, можливо вік зіграв свою роль (як не крути – вже 35), але нині я б не заявив зі 100% впевненістю, що найголовніше – це соціальні статуси, фінансова незалежність, самовдосконалення, самовираження і т.д.
Для повної душевної гармонії потрібно щось інше, ніж гроші, звання та регалії, щось більше та глибше, щось суттєвіше … Колись я читав мудру думку, яка говорить: “Успіх та звання не відіграють ніякого значення, якщо ти не маєш кому їх присвятити”. Саме так, якщо ти самотній, якщо біля тебе немає по-справжньому близьких та рідних людей – яка різниця, скільки купюр в твоєму гаманці чи які нагороди ти отримав.
Коли я закінчую всі свої справи та повертаюсь додому, то відчуваю спокій та задоволення від того, що є куди повертатись. В кожного з нас є батьки і батьківська хата, де завжди тобі раді, де завжди тебе підтримають та зрозуміють і дай Боже довгих років життя нашим батькам та матерям, але я говорю трішки про інше. Навіть в Біблія каже, що “… Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, – і стануть вони одним тілом” – от саме про другу половинку, про людину, яка присвячує тобі своє життя, я і хотів сказати.
Все ж таки найважливішим досягненням кожного чоловіка є міцна сім’я. Ну от заробиш ти купу грошей, набудуєш будинків, накупиш машин … а прийде час і що? Хто про тебе подбає? Хтось може сказати, що при грошах можна не перейматись тим, що на старості тобі ніхто і кварту води не подасть … так то воно так, подати – подасть, але ніхто навіть сльозинки не зронить, коли тебе не стане. А вірна та кохана дружина буде біля тебе до самого кінця і не залежно скільки грошей ти заробив за життя.
Коли ти приходиш додому, де тебе чекає кохана, яка нагодує теплою вечерею, розпитає про справи, поспівчуває, в разі невдачі чи підтримає, коли це буде потрібно – ось тоді можна сказати, що життя вдалось. Буває всяке … люди розходяться, розводяться … так, це дуже погано, але головне вчасно зрозуміти свою помилку і не дозволити ситуації повторитись в майбутньому. Покаятись і зробити правильно.
Багато є людей, які ведуть яскраве життя, міняють партнерів, гуляють, розкидаються грошима … але потім говорять “Я прос … своє життя”, то невже оці понти та рахунки в банках важливіші за людину, яка буде твоїм другим Я, яка буде з тобою, щоб не сталось? Важко, надзвичайно важко знайти дійсно свою другу половину … дійсно вірного друга та супутника в житті, але до цього потрібно прагнути, це повинно бути в пріоритеті …
Уявіть собі ситуацію – великий будинок, 2 -3 автомобілі в гаражі, гроші, друзі … але коли “друзі” розходяться, ти залишаєшся один … наодинці з своїми статками … Так, звичайно, при грошах “половинок” буде траплятися дуже багато, але то є половинки людської суті, людської душі та жіночності, а справжня жінка ніколи не проміняє кохання на валютний еквівалент. Кохана жінка віддає себе повністю і не вимагає нічого натомість.
2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи:
1) життя села та його соціальні настрої;
2) школа, діти і вчителі;
3) трагедія народних талантів;
4) викриття імперіалістичної війни.
Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.)
3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.)
III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)