Прочитайте речення, випишіть дієслова, згрупувавши їх за ознакою перехідності/неперехідності. обґрунтуйте свій вибір. утворіть усі часові форми дієслів. 1. усі, навіть найдрібніші, приємності, які ми робимо комусь, не забуваються (н. гербіш). 2. розгадував я шелест яворів (в. крищенко). 3. ми з осінню зіграєм в дві руки цю увертюру для стрімкого падолисту (с. костюк). 4. з небокраю очей не звожу, де завії танцюють (л. сердунич) 5. усе віддати можна у ремонт,— авто, годинник, одежину з але найбільша марнота з марнот — полагодити знівечену душу (м. жайворон).
Впр.283
морепродукти, тишком-нишком,видимо-невидимо, щиро сердний, правозахисник, батько-мати,радий-радісінький, сила-силенна, боєздатність, світлий-прресвітлий, грушоподібний, зроду віку, чотиримісячний, сімдесятиріччя,не сьогодні завтра,норд-вест,час від часу,півовал, прес-реліз, аквапарк,екс-капітан,міні-футбол,чар-зілля, військовозобов'язаний.
2)
1)Мо-ре-про-дук-ти
Море-про-дук-ти
Море--продук-ти.
2)Боє-зда-тність
Боєзда-тність
Впр.289
Гірськолижний, телешоу, військово-морський, серцево-судинний, часто-густо, держохорона,
максі-спідниця,сама-самотою, мікрохвильовий, супергерой, багато-багато,година-дві, взаємовигідний,пів Європи,пів ящика, малоймовірний, мати й мачуха, розрив-трава, генерал-полковник, віце-прем'єр, зимонька-красуня,путь дорога.
2)Керівники двох підприємств домовилися про взаємовигідні умови, оскільки від цього залежала їхня подальша співпраця.
Дух та духовність. Не варто думати, що дух це поняття містичне чи теологічне. Дух це неосяжна раціонально трансцендентна сутність, яка проникає крізь простір та час, рухає живим світом і спричинює його розвиток.
Прояв духу не залежить від місця, часу, цивілізаційної чи культурної приналежності. І є лиш одне застереження — це місце чи час мають бути готові до проявів духу. Дух живе, де хоче, і здійснює одухотворення. Однак дух вперто не хоче жити в трупах і в гниллі. Отже там, де труп, де загнивання, духу бути не може.
Щоб дух проявився, йому має сприяти духовність місця та часу, яка з появи в природі людини здебільшого пов’язується з її діяльністю. І навіть незвичайна відсутність духу де-небудь і коли-небудь теж тепер зазвичай спричинена людиною.
Духовність є здатністю до позитивних перетворень фундаментального рівня, тобто до духотворних дій, які сприяють проявам духу. Історично саме релігія поширювала духовні практики, але духовність не обов’язково релігійна. Духовність може бути не пов’язана з традиційною моральністю. Духовність — не всяка творчість, а лише творчість на рівні фундаментальних перетворень.