Прочитайте речення. випишіть із них слова, розподіливши на чотири групи: синоніми, антоніми, омоніми, пароніми. 1. козаки повернулись до свого стану (і.с. нечуй-левицький). чорні, карі очі, і високий стан козачий, і гнучкий дівочий (т.г. шевченко). 2. вродою все я село дивувала (я. щоголів). її вражала розкішна картина осінньої природи (м. коцюбинський). 3. кожен кілометр шляху – історія: сива, ще до нашої ери, і новіша, часів панування тут великих моголів (в. минко). 4. хтось ними плакав, мучився, болів, із них почав і ними ж і завершив… все повторялось: і краса, й потворність (л. костенко). 5. було колись, ще давньою добою, що лицарі за правду йшли до бою. 6. тактичні заняття удосконалювати професійну підготовку. приємно мати справу з тактовною людиною. 7. розжеврене, червоне сонце низько опустилося, багряним світлом грало по деревах, по квітках і по річці (леся українка). 8. он двір стоїть багатиря гладкого, неначе городок (л. глібов). з часом образ кармалюка набирає поетичних рис легендарного богатиря. 9. лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає. 10. на лісовій галявині зупинилася весела компанія. виборча кампанія має пройти на високому рівні.

Максим-«…всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами… усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним. …Боярська служба… поважала за його звичайність і розсудливість»;
Тугар-«…Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів». • «…Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, …побудував собі гарну хату…» • «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду…»

Ще змалку нас учили, що природа — це велике багатство і її треба берегти. Все це вірно. Але в останні століття природа все більше страждає. А винуватцем цього явища є людина. Так, саме від людини потрібно охороняти природу. І ось чому. Людина давно втручається в природні процеси — змінює рельєфні поверхні, створює штучні озера та русла річок, розводить одні види тварин і рослин, знищуючи при цьому інші, добуває корисні копалини. Але про наслідки мало хто замислюється. Взяти хоча б повітря. На перший погляд як воно може зникнути? Але питання в тому, яке воно стало. Забруднене творіннями людини — автомобілями, трубами фабрик і заводів. А брудне повітря вбиває наші легені. Те ж саме з водою: відходи виробництв, які потрапляюють у воду, отруюють все навколо — рослини, тварин і людей. Таким чином, тут буде доречне прислів’я, яка говорить, що людство «рубає гілку, на якій сидить». Тому найголовніша задача людини — не забруднювати воду, ліс, повітря. Одним словом, не шкодити природі, а допомагати їй. Потрібно всього лише почати з себе: загасити багаття після відпочинку на природі, прибрати за собою сміття, зробити годівниці для птахів взимку, не зривати рідкісні квіти, та й взагалі не зривати рослини без потреби. Подумайте над тим, яким стане життя навколо нас, якщо ми самі все знищимо.