Прочитайте речення. випишіть із них слова, розподіливши на чотири групи: синоніми, антоніми, омоніми, пароніми. 1. козаки повернулись до свого стану (і.с. нечуй-левицький). чорні, карі очі, і високий стан козачий, і гнучкий дівочий (т.г. шевченко). 2. вродою все я село дивувала (я. щоголів). її вражала розкішна картина осінньої природи (м. коцюбинський). 3. кожен кілометр шляху – історія: сива, ще до нашої ери, і новіша, часів панування тут великих моголів (в. минко). 4. хтось ними плакав, мучився, болів, із них почав і ними ж і завершив… все повторялось: і краса, й потворність (л. костенко). 5. було колись, ще давньою добою, що лицарі за правду йшли до бою. 6. тактичні заняття удосконалювати професійну підготовку. приємно мати справу з тактовною людиною. 7. розжеврене, червоне сонце низько опустилося, багряним світлом грало по деревах, по квітках і по річці (леся українка). 8. он двір стоїть багатиря гладкого, неначе городок (л. глібов). з часом образ кармалюка набирає поетичних рис легендарного богатиря. 9. лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає. 10. на лісовій галявині зупинилася весела компанія. виборча кампанія має пройти на високому рівні.
Одна з відмінностей людини від тварин, навіть розумних, полягає в тому, що тільки людина здатна жартувати й сміятися.
Звичайно «серйозні люди» стануть заперечувати важливість гумору, зневажливо питаючи: яка користь у простому жарті? Та гумор часом служить не тільки корисним, а життєво важливим цілям. Мабуть, всі чули приказки: «Сміх подовжує життя» або «Сміх — це найкращі ліки». Ці приказки виникли не просто так, адже ще цілителі Середньовіччя виписували хворим блазнівські клоунади, щоб прискорити одужання своїх пацієнтів. І сьогодні багато лікарів впевнені, що гумор сприятливо впливає на лікування хворого.
Моя мати працює в лікарні. Кожного дня вона приймає десятки пацієнтів. Дуже часто люди нервують і хвилюються, але мати знає: як поводитись у таких випадках. Вона завжди в доброму гуморі, чи то вдома, чи на роботі. Ставлячи діагноз хворому, вона може розповісти якийсь дотепний випадок зі своєї практики й цим підняти настрій людині. А інколи достатньо просто привітно заговорити і посміхнутися, щоб людина уже відчула себе важливою й потрібною.
Дуже важко йти по життю без посмішки й жарту, адже кожен день нашого існування супроводжується дрібними й великими стресами. Гумор же слугує своєрідною «розрядкою» й відволікає нас від проблем. Коли у важкій ситуації знаходиш щось смішне, то напруга й роздратованість одразу відступає.
Творча спадщина нашого народу свідчить про те, що в недобрі часи гумор допомагав йому вистояти в нелегкій боротьбі за своє існування. Згадаймо хоча б постать Павла Губенка, більш відомого як Остап Вишня. У такі важкі часи для своєї країни, як Перша, а згодом і Друга світова війна, Голодомор і сталінські репресії, він писав усмішки й гуморески, щоб звеселяти людей і дарувати їм надію на веселе й світле майбутнє. Письменник писав про свою гумореску «Зенітка»: «Я хотів у тяжкі, грізні часи писати щось веселе… щоб і моя робота спричинилась до того, щоб люди й на фронті, і в тилу, таки по-справжньому засміялися, та не засміялися, а просто таки зареготалися. Одночасно, щоб моя гумореска відігравала й певну, сказати б, мобілізаційну, підбадьорювальну роль».
Тож ми вже зрозуміли, що гумор — це потужна зброя, а значить він може бути використаний і на шкоду людині. Надмірне застосування гумору переходить у глузування, що може викликати в об’єкта насмішок негативні почуття і, як наслідок, агресію. Тому пускати в хід жарт слід обережно, намагаючись при цьому не образити людину.
Отже можна зробити висновок, що гумор дійсно відіграє велику роль у нашому житті. Живучи без усмішки й жарту та приймаючи все до серця, ми б, мабуть, просто не витримали всієї серйозності життя.