Прочитайте речення. Визначте в них дієприкметники. У вказаній послідовності розберіть їх як особливі форми дієслова.
1. Клекочучий Дніпре! У якому народі народжений ти?
(М. Вінграновський). 2. І живий ще Дніпро, хоч потоплені наші
пороги. Наша дума жива, і в Канів ведуть всі дороги (І. Коваленко).
8. Знов ростуть у Дніпрі затонулі пороги (Б. Чепурко). 4. Усі наші
Осенью деревья сбрасывают листву, от их зелёной летней и золотистой осенней одежды остаются только печальные чёрные ветви. Лиственный лес к октябрю чернеет, зеленеют только ели и сосны.
Все наше степное пространство из ярко-зеленого и разноцветного, каким оно было весной и в начале лета, уже в июле и августе становится желтовато-серым, с разными оттенками, редко красивыми, и наводит грусть на тех, кто видел степь в весеннем уборе. Растения в степи высыхают до такой степени, что ломаются от ветра, когда ветер усиливается, он обламывает их, кружа по степи.
На нашей стороне всегда бывает так: с половины августа после полудня уже свежо; до половины сентября стоят ещё сухие солнечные дни, хотя уже с морозцами по утрам, а со второй половины сентября начинается сырое, холодное и тёмное время.
Но и у нас бывает сухая и тёплая осень. Тогда стоит хорошая, хоть и свежая, но ясная погода не только в сентябре, но и в октябре, и незаметно подступают ноябрьские морозы.
На минулих вихідних ми з батьками ходили в зоопарк. Цього дня я чекав весь тиждень. На вулиці була чудова осіння погода, світило тепле сонечко, віяв легкий вітерець. Настрій у всіх був чудовий. При вході в зоопарк ми купили квитки, різні ласощі для тварин і пройшли всередину.
Наш похід почався з огляду вольєрів з вовками. Деякі з них ходили по клітці і шкірили свої гострі ікла. Інші спали і ніяк на нас не реагували.
Постоявши трохи біля їх вольєрів, ми пішли далі. У нашому зоопарку дуже багато тварин і мені з нетерпінням хотілося усіх оглянути.
Найбільше мені подобається гати за мавпами і великими горилами. Біля кліток з ними завжди багато відвідувачів. Це дуже смішні і забавні тварини. Вони видають гучні крики, корчать смішні пики, і весь час просять їжу. Хтось з натовпу кинув мавпочці цукерку. Вона квапливо почала його розгортати і вже через хвилину попросила нову.
Поряд з мавпами знаходяться клітки з птахами. Кожна пташка має своє забарвлення. Одні яскраві, великі, інші-сірі і зовсім непримітні. Є навіть хижі птахи з потужними кігтями і великим дзьобом. З птахів найбільше мені подобаються павичі. Особливо коли вони распушают свій гарний хвіст.
Найдовше затримались біля огорожі з оленями. Вони з задоволенням їли з рук моркву і яблука. Дорослий олень з великими гіллястими рогами весь час намагався відігнати маленьких. Вони йшли, але знову поверталися за своєю порцією їжі. Їм дуже сподобалися яблука. Ще ми кормили верблюдів, коней, ламу, ослика, кроликів, морських свинок і хом’яків.
У зоопарку ми провели майже весь день. На виході нам запропонували зробити пам’ятне фото з мавпочкою. Ми із задоволенням погодилися. Я дуже люблю ходити в зоопарк і годувати там тварин. Буду з нетерпінням чекати наступного походу в зоопарк.