Прочитайте речення, визначте в них росіянізми. Яким українським словам вони відповідають? Прислухаймось, по ігаймо уважно, і серце наше вжахнеться від того, як наші «Стьопи» (а не Степани), Колі (а не Миколи), «Пєті» (а не Петрусі), «Вані» (а не Івани) розмовляють, коли йдуть «пєшком» на «остановку», сідають на «двойку», «шістьорку», «сімьорку», виходять на «слідуючій» або на «послідній» «остоновці», йдуть на базар, продають «клубніку» по чотири рублі «восємдесят». Виторгувавши гроші, вони йдуть «по магазинам», дістають із «кармана кошільок» і купують для своїх дружин «кольца», «цепочки», «лімони», «сосиски», для дітей «конфєти» і «жвачки», а для себе «сігарети», «сільодку», «отвйортку», «носки» та ще цілу «кучу» речей.

А якою мовокю спілкуються хлопці, дівчата, діти? «Прівєт", «кароче», «конешно», «ладно», «резко», «успокойся», «несчитається», «воопще». Невже все це в суміші з «бліном» створює сучасну українську «солов'іну» мову?​

1) б) Прикметники змінюються за родами, відмінками, числами.

2) а) легкий, зелений, довгий.

3) в) найшвидший поїзд, найбільш глибока западина.

4) б) гірський, вечірній, осінній.

5) а) слив..вий, казк..вий, дощ..вий

6) а) (Не)велика білостінна хата купалась у квітах

7) б) Військово/зобов'язаний, геолого/розвідувальний, жовто/гарячий.

8) б)свяще..ий, невблага..ий, маши..ий.

9) Рідний: рідніший, найрідніший, більш (менш) рідний, найбільш (найменш) рідний, якнайрідніший.

10) Осінній:

осінн - основа слова

осін - корінь

н - суфікс

ій - закінчення

11) Євгену Тимчину, Ларисі Дмитришин, Катерині Кравці, Олені Лукаш.

Объяснение:

я люблю подорожувати. І найзаповітнішою моєю мрією було побачити водоспад. Україна не може похвалитися грандіозним видовищем, скажімо, Ніагарського водоспаду. Проте, на щастя, є й у нас такі місця, де серце солодко завмирає від краси і неосяжної величі природи. Наша подорож до Джуринського водоспаду, що на Тернопільщині, запам’ятається надовго. Здавалось би, стільки позитивних вражень просто не може подарувати одне місце. А виявляється – це можливо. І, перш за все, варто сказати про неймовірну красу тамтешніх ландшафтів.Пагорб і долини зеленіють різнотрав’ям, а по них в’ються стежки. Грунт у цьому регіоні має особливий червонуватий колір, а волога робить відтінок ще яскравішим. На високому пагорбі височіють дві величні споруди – вежі, що залишилися від древнього міста Червонограду.