Прочитайте речення й перепишіть, виділяючи потрібними
розділовими знаками слова-речення.

1. даруйте вона, певно, щось нездорова (панас мирний). 2. ну що ж нехай хлопець змалку звикає до правди (і. цюпа). 3. о ні розлуки вічні, як вічний 317 подих далини (п. воронько). 4. так я вільний, маю бистрі вільні думи-чарівниці (леся українка). 5. о-о народ великий (панас мирний). 6. ох та яке ж оце (марко вовчок)

М: привет карл! Что ты думаешь об образовании на сегодняшний день?

К: привет майк! Я думаю что получение образования на сегодняшний день как и раньше является важным этапом в жизни каждого человека.

М: Ты считаешь, что без хорошего образования не возможно стать успешным человеком?

К: Нет! Я так не считаю. Успех в жизни человека определяется и многими другими факторами: везением, трудолюбием, любовью к своему делу.

М: А как ты сам учился в школе?

К: Я учился плохо. Я был одним из самых худших учеников в школе. И в 16 лет я покинул её.

М: Ну как же тогда тебе удалось стать успешным бизнесменом?

К: Сразу после школы я устроился работать в магазин электротоваров. Я очень много трудился. В последствии я основал свою компанию.

М: Не думаешь-ли ты, что годы потраченные для тебе в школе в пустую.

К: Нет! Я так не считаю! Я часто прогуливал уроки, проводя время в школьной библиотеке. Я увлекался фантастической литературой и много читал про компьютеры. К тому же у меня в школе было много друзей, которыми я до сих пор общаюсь.

М: Чтобы ты посоветовал современной молодёжи?

К: Я бы посоветовал заниматься каждому своим любимым делом. И много трудиться!

Объяснение:

Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Всі ми різні, але кожен із нас неповторний. Недарма вчителі, батьки, наші рідні хочуть зробити із нас гідну людину. Щоб   усі знайшли місце у житті.

Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Але на помилках вчимося... Це нормально. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – принципи моралі.  

Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.

В нашому житті зустрічається багато чого: радість, горе, випробовування, страждання, нагорода, щастя, кохання... Життя складне, адже разом з цим ми стикаємося з підлістю, зрадою,  лицемірством, ненавистю від інших. Чи заслуговують вона гідності в суспільстві? Ні,  проте це не так важливо, адже тільки від нас залежить: чи гідно саме ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.

Насправді в житті нелегко знайти вірну дорогу,  бо ж моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві вже давно докірно зламані, а людське життя... Воно нічого не важить.

Сьогодні, як ніколи,гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті-решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною з великої літери.