Прочитайте речення й прокоментуйте вживання безособових форм дієслів на -но, -то.
1. На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло (М. Рильський). 2. Поснулим душам велено хропти: кого улещено дарами, кого утоплено в крові (Л. Костенко). 3. Морозом вікна позамуровано (Панас Мирний). 4. Наорано, насіяно, та нікому жати (Нар. тв.). 5. Будинок великий, вікон багато, гілля в саду вгиналось од яблук, усюди входжено, загороджено (С. Колесник). 6. Рішення ухвалено більшістю голосів. 7. Вас усунуто від виконання обов’язків (З газети).
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.