Прочитайте речення. Зробіть розбір часток як частини мови.
1. Яка ж то радість, цікавлячись знайомими, співпереживаючи їм, робити людям приємне! (І. Томан).
2. Вітре миленький, чи мій синок далеченько?
3. Багато чого не зробиш, поки не навчишся, але багато треба зробити, щоб навчитися. 4. Не взявши книги в руки, не опануєш науки (Нар. творчість).
Мого друга звати Андрій. Йому зараз 14 років. Це друг мого брата теж. Ми разом гуляємо, граємо футбол. Моя улюблена футбольна команда називається „Манчестер Юнайтед", а його - „Барселона". Андрій добрий, чесний, уважний. Мені з ним дуже цікаво.
У мене є краща подруга - Лена. Ми вчимося з нею в одному класі, але за однією партою не сидимо. Ще ми з нею разом ходимо на хореографію. Вона блондинка, у неї довге волосся, блакитні очі. Моя подружка, як і я, дуже любить читати книги, малювати, танцювати. Вона добра і весела дівчинка, завжди в гарному настрої. У школі вона завжди отримує хороші відмітки. Іноді ми разом робимо домашні завдання. Мені з нею завжди цікаво і весело.
Мишко — мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя.
Мій друг любить спорт. Він швидко бігає, високо стрибає. Але найбільше йому подобаються спортивні ігри, змагання, естафети. Спорт зробив Мишка сильним, спритним, витривалим. Саме тому він не боїться фізичної роботи і з задоволенням допомагає дорослим.
Він чесний і доброзичливий хлопець. Мені з ним цікаво і весело. Я дуже пишаюсь, що в мене є такий друг.
Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знаходиться в стародавньому українському місті Умань. Наприкінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіївка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спільно природою і людиною, настільки майстерних, що важко визначити, кому з цих двох творців належить першість. Цей напрочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, каскади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляста симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкиданими гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромаджене кам’яними брилами, вкритими мохом.