Прочитайте слова, випишіть ті, що містять оцінку. З якою комунікативною метою їх доцільно вживати? Чи всі вони сприяють гармонізації стосунків?

Слівце, хуторець, хлопченя, жовтодзьоб, дівчисько; сіромаха; грамотій, розумник, неотеса, невіглас; бідолашний, одчайдух, заповзятець, збитошник, телепень, бурмило, вертій, лінюх, гречкосій, телепень, дрімайло, харциз, коверзуха, сукенка, щебетушка, носодер, дурисвіт, грошолюб, крутій, безчесник, нудисвіт, мерзота, мерзопакосник, букетик, телепень, сушиголова, шкіродравець, шарлатан, збитошник, злостивець; невісточка. ​

 Хліб — геніальний витвір людства.Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччяхарактерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження — духовнезростання, для епохи сорокових років XX століття — завоювання і за_гарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводитидокази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твер_дження, що найбільше багатство — хліб.Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші кош_товності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб зазолото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такізаощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамісвою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шма_ток хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимі_нювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні кар_тки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були навбивство заради шматка хліба.Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденнунорму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро_коричневийшматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційнесело: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у до_лоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі.Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Цежахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли нешанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народнамудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня».І дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню за_водить лише сита людина.Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів.Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гос_тей, хлібом_сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хлібі сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символпраці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності.

1)Осінь танула,ставала все прозорішою і легшею.
Осінь(підмет,іменник,простий)
Танула,ставала(присудки, прості дієслівні, дієслово)
Прозорішою, легшею(обставини, міри і ступені ознаки, прикметник).
2) У травах стежка свище,мов батіг.
Стежка(підмет,простий,іменник)
Свище(присудок, простий дієслівний,дієслово)
У травах(обсавина, обсавина місця, іменник)
Мов батіг(обставина,порівняльний зворот)
3) Інєм укрило скрізь дерева.
Підмета немає(речення односкладне)
Укрило(присудок, безособовий, дієслово)
Інеєм(додаток, непрямий, іменник)
Дерева(додаток, прямий,іменник)
Скрізь(обсавина,місця)
4)Десь угорі дзвонко видзвонює жайворонок.
Жайвронок(підмет, простий,іменник)
Видзвонює(присудок, простий дієслівний,дієслово)
дзвонко(обставина дії, прислівник)
десь угорі( обставина,місця,іменник)
5)Ми помили вікно.
Ми(підмет,простий,займенник)
Помили(присудок, простий дієслівний, дієслово)
вікно(додаток, прямий, іменник)