Прочитайте текст, дайте відповіді на питання. Цифра в тексті позначає наступне речення. (1) Пахло травою, квітами, деревами, дощем, і всі ті запахи зливалися в один знайомий і безконечно далекий запах, що раптом стрепенув Шептала, підхопив, пружно кинув із косогору. (2) І він побіг, збуджено форкаючи та загрібаючи копитами пісок, схожий на короткогривого стригунця. (3) Матір упрягали в лісникову двоколку, а він біг збоку зеленими розорами доріг, зазирав у зелені сутінки хащ, заходив по коліна в жовтогарячі лісові ромашки і, наполоханий птахом, мчав лісовою дорогою навздогін ставній білій кобилиці. (4) То було дитинство, і пахло воно молоком і конюшиною. (5) Потім вони до самого вечора паслись удвох на лісових галявинах і просіках, і мати розповідала про гордих білих коней — його дідів і прадідів... (6) Ті коні гарцювали на залитім різноколірними вогнями милуватись їхньою красою щовечора сходилися людські натовпи. (7) Усе життя цирк для нього манливо, запаморочливо пахнув святковістю міських ранкових вулиць (В. Дрозд). 1. Чи є в тексті складні речення? напишіть їх номери (через кому) 2. Укажіть номер(и) речення, у якому допущено пунктуаційну помилку. 3. Яке складне речення в тексті має три частини? 4. У реченні (5) тире стоїть між частинами ССР: так чи ні? 5. Чи є в тексті повторювальні сполучники між частинами складносурядного речення? 6. Укажіть кількість складносурядних речень у тексті.

косити - косить, розумний - розум, ходити - ходитьбагатий, багато, багатство, багаття, багач, гаря­чий, гарячка, гаразд, качан, хазяїнбагатир (багач), гаряче

великий - велич, село - села, клекотіти - клекіт, ви^ едкий - високо, мирити - мирний, криве - кривоверетено, дерев'яний, джеледь, пелена, шелепа вовченя, принесений, Лйсенко, батенько, семеро, гарнесенький, стежечка, цілитель жовтень - жовтня, вітер - вітру, корінь - кореня, осінь - осенігримати, дрижати, блиматикришити (крихта), тримати (стримувати), блищати (блискавка)дрімати, тріщати, злітатикипяток - кип'яток, чистота - чистота метла - мітла, сноп - сніп

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.