Прочитайте текст і виконайте завдання 1-4. (1]Бублик, загублений людьми, лежав на землі. [2] Цікава синиця, побачивши хліб, підлетіла до
нього найпершою. [3] Дзьобнувши знахідку, пташка розчаровано писнула, бо бублик був твердий.
14] Старий грак, поважно опустившись на землю, підійшов до поживи. [5] Птах, нерозколовши
бублика, кинув його у воду і поївши, описав дугу над калюжею та зник.
Завдання 1- 4 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише Один
ПРАВИЛЬНИЙ.
1.Дієприслівниковий зворот ужито в реченнях
А1,2,3 Б1,4,5 В 2,3,4 Г1,3,5(0,5 б.).
2. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А2
Б3
В4
Г5(0,5 б.).
3. Офографічну помилку допущено в реченні
А2
Б3
В4
Г5(0,5 б.).
4. Одиничний дієприслівник ужито в реченні
А 5
Б4
В 3
Г2(0,5 б.).
На канікулах наш клас ходив до історичного музею. Екскурсовод розповів нам багато цікавого. Ми бачили речі, якими користувались давні слов'яни: монети, жіночі прикраси, засоби праці, посуд, зброю.
Дуже цікаво було побачити народний одяг, чудові вишивані сорочки, рушники, яскраву українську кераміку, вироби з дерева, наприклад меблі, або скриню з вирізаними орнаментами. Козацькі шаблі, люльки, пістолети — все це хотілося потримати в руках.
В музеї багато документів, книг, які розповідають про історію України і історію нашого рідного міста. Виявилось, що навіть назви старих вулиць міста мають своє походження і свою історію.
Всі ми були дуже задоволені екскурсією і відчули свій зв'язок з багатьма поколіннями людей, що жили упродовж століть на нашій рідній землі і створювали її красу.
Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм "виріс" молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.
Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев'ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися "Універсами". їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.