Прочитайте текст і виконайте завдання 1-4. (1]Бублик, загублений людьми, лежав на землі. [2] Цікава синиця, побачивши хліб, підлетіла до
нього найпершою. [3] Дзьобнувши знахідку, пташка розчаровано писнула, бо бублик був твердий.
14] Старий грак, поважно опустившись на землю, підійшов до поживи. [5] Птах, нерозколовши
бублика, кинув його у воду і поївши, описав дугу над калюжею та зник.
Завдання 1- 4 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише Один
ПРАВИЛЬНИЙ.
1.Дієприслівниковий зворот ужито в реченнях
А1,2,3 Б1,4,5 В 2,3,4 Г1,3,5(0,5 б.).
2. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А2
Б3
В4
Г5(0,5 б.).
3. Офографічну помилку допущено в реченні
А2
Б3
В4
Г5(0,5 б.).
4. Одиничний дієприслівник ужито в реченні
А 5
Б4
В 3
Г2(0,5 б.).

Називний - сімсо́т со́рок де́в’ять Родовий - семисо́т сорока́ дев’яти́ (дев’ятьо́х) Давальний - семиста́м сорока́ дев’яти́ (дев’ятьо́м) Знахідний - сімсо́т со́рок де́в’ять (дев’ятьо́х) Орудний - семиста́ми (сімомаста́ми) сорока́ дев’ятьма́ (дев’ятьома́) Місцевий - (на/у) семиста́х сорока́ дев’яти́ (дев’ятьо́х) Називний - ти́сяча три́ста два́дцять шість Родовий  - ти́сячі трьохсо́т двадцяти́ (двадцятьо́х) шести́ (шістьо́х) Давальний - ти́сячі трьомста́м двадцяти́ (двадцятьо́м) шести́ (шістьо́м) Знахідний - ти́сячу три́ста два́дцять (двадцятьо́х) шість (шістьо́х) Орудний - ти́сячею трьомаста́ми двадцятьма́ (двадцятьома́) шістьма́ (шістьома́) Місцевий- (на/у) ти́сячі трьохста́х двадцяти́ (двадцятьо́х) шести́ (шістьо́х)

Я вирішила, що з наголосами буде краще:)

Ще вчора стояли тріскучі морози, а сьогодні на вулиці раптом все змінилося. Стало якось по-особливому. Відразу і не зрозумієш, що сталося, але придивившись, ми бачимо, як почали танути бурульки. Їх краплі зливаються в унісон, створюючи цікавий мотив мелодії весни. А цей яскравий сонячний світ! Він же не просто став яскравим, але ще й відчувається виходить від нього тепло. Так і хочеться підставити своє обличчя тепла, першому весняному сонцю. А ось придивившись, ми бачимо пробиваються перші квіти, які стрімко рвуться на волю з-під снігу. Але це триватиме не довго, адже перший подих весни, про яку ми пишемо твір, опустилося на землю. Тому доказ веселі струмочки, що стрімко кудись біжать. Весна тільки починає вступати у свої права, а природа вже поспішає пробудитися і порадувати своїми першими фарбами. На вулицях стає жвавіше, метушливо. Кожен намагається довше побути на вулиці і по ігати за перетворенням природи.