Роман-балада «Дім на горі» складається з двох частин. У першій («Дім на горі. Повість-преамбула») розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву «Голос трави», складається з 13 новел. Отож у романі два сюжетні стрижні: дім, з якого герой іде у світ і до якого повертається, а також дорога, яка постійно його вабить. У творі відчувається барокове поєднання високого (духовного) й низького (буденного): дім на горі — це фортеця нашої духовності, а підніжжя гори — це поле боротьби добра й зла, світла й темряви. Багато епізодів нагадують притчі, мають символічне значення, наприклад, самотності, роздвоєння людини, блудного сина, дороги і т. ін. Певно, працюючи над обома частинами роману, Валерій Шевчук не задумувався над тим, що підсвідомо втілював у ньому специфічне барокове світосприйняття, що відбилося вже на самій композиції твору. Уявімо зразки барокової архітектури в Києві: Андріївська церква, Маріїнський палац, брама Заборовського у Софійському соборі, церкви Києво-Печерської лаври, Видубицький монастир... Краса, чарівність, розкіш, незбагненна велич цих споруд водночас спонукає до високих роздумів над чимось важливішим, аніж повсякденні проблеми і звичайна життєва метушня. «Дім на горі» асоціюється з подібними бароковими спорудами. Друга частина — «Голос трави» — ніби основа цієї споруди, своєрідне підніжжя. Тринадцять оповідань в алегоричній, замаскованій формі розповідають про реальне життя. Фольклорно-міфологічна їх основа виконує роль не екзотичного тла: міфи, легенди, перекази були невід’ємною частиною світовідчуття наших предків, привносили в нього своєрідну духовну корекцію. Тому так тісно переплетено тут реальні картини з фантастичними, умовними, ірреальними. Кожне оповідання — своєрідна притча, морально-етичний постулат, до якого варто прислухатися, щоби вижити в такому світі. Про перемогу тут не йдеться. У структурі твору відбувається складне «переломлення» елементів і форм синкретичного мислення. Через баладу, яка, як й інші жанрові різновиди пісенної епіки, «за типом свідомості тяжіє до світу міфології, проте як явище мистецтва належить літературі», роман взаємодіє з міфом, іноді ж ця взаємодія не опосередковується ніякими проміжними ланками.
пояснення: бути патріотом - це насамперед любити свою батьківщину. патріот любить свою вітчизну так, як діти люблять матір - ту, що дала життя.
але чи означає це, що патріот повинен завжди тільки вихваляти свою рідну країну і не згадувати про якійсь її недоліки? звісно, ні. справжній патріот любить свою рідну землю, але не ідеалізує її. навпаки, саме усвідомлення того, що не все у рідній країні ідеально, спонукає людей на те, щоб прагнути змінити життя на краще.
крім того, любов до рідної країни не означає зневагу до інших країн. патріот завжди розуміє, що не тільки він любить свою батьківщину: рідна країна завжди буде найкращою для тих, хто там народився і живе. і, взагалі, безглуздо вважати, що якщо ти вважаєш свою країну найкращою, то всі інші будуть гірші за неї. для тебе особисто - так, можливо. але не для людей, які в цих країнах народилися. тому що у кожного - своя батьківщина, яку ця людина любить. звісно, якщо вона є патріотом своєї країни.
відповідь:
пояснення: бути патріотом - це насамперед любити свою батьківщину. патріот любить свою вітчизну так, як діти люблять матір - ту, що дала життя.
але чи означає це, що патріот повинен завжди тільки вихваляти свою рідну країну і не згадувати про якійсь її недоліки? звісно, ні. справжній патріот любить свою рідну землю, але не ідеалізує її. навпаки, саме усвідомлення того, що не все у рідній країні ідеально, спонукає людей на те, щоб прагнути змінити життя на краще.
крім того, любов до рідної країни не означає зневагу до інших країн. патріот завжди розуміє, що не тільки він любить свою батьківщину: рідна країна завжди буде найкращою для тих, хто там народився і живе. і, взагалі, безглуздо вважати, що якщо ти вважаєш свою країну найкращою, то всі інші будуть гірші за неї. для тебе особисто - так, можливо. але не для людей, які в цих країнах народилися. тому що у кожного - своя батьківщина, яку ця людина любить. звісно, якщо вона є патріотом своєї країни.