Прочитайте текст і виконайте завдання. Угорщина — кавова країна. На межі ХІХ-ХХ століть у кав’ярнях Будапешта кипіло життя богеми, і якщо кому-небудь потрібно було знайти в місті відомого письменника або художника, для цього варто було знати не домашню адресу особи, а кав’ярню, яку вона відвідує. Кав’ярні були ніби клубами, де люди жили активним громадським життям, тут збиралися найяскравіші особистості, іноді саме в кав’ярнях починалися важливі події угорської історії. Сучасні заклади мають зовсім інший вигляд, але в столиці
Угорщини залишилися кав’ярні, котрі зберегли атмосферу минулих часів.
Кав’ярня «Централь» — одна з найдавніших у Будапешті, побудована у віденському стилі, заснована 1880 року. Тут донині намагаються зберегти атмосферу початку ХХ століття: величезні вікна, латунні світильники та чорнильниці... Щодня в кав’ярні лунає жива гра на фортепіано. Тут можна не тільки випити доброї кави з тістечком, а й поїсти.
Кав’ярня «Мувес» — відома з 1898 року, розташована в центрі «театрального району» Будапешта, поруч із будівлею Опери. Інтер’єр цієї кав’ярні з позолоченими барельєфами та рамами картин, великими дзеркалами й мідними ручками дверей подібний до салону XIX століття. Сюди полюбляють заходити музиканти, актори й інші діячі мистецтва. У першому залі завжди гамірно й багатолюдно, але в другому є затишні куточки, де можна усамітнитися за чашкою кави з тістечком.
Кафе-кондитерська «Нью-Йорк» розміщена на першому поверсі однієї з найбільш імпозантних і значних будівель Будапешта — колишнього палацу «Нью-Йорк», а нині готелю «Люкс». Цей заклад був популярним місцем серед письменників і редакторів: тут редагували найвпливовіші газети того часу. Після Другої світової війни знаменита кав’ярня занепала, а її приміщення використовували для магазину спортивних товарів. Проте пізніше кав’ярню було відреставровано та відновлено у своїй первозданній пишноті (За А. Мінком).
А. Випишіть складні речення з різними видами зв’язку.
Б. Побудуйте схеми цих речень. Зробіть синтаксичний розбір 2 речень на вибір.
Диякон Іван Федоров почув від Максима Грека - старця, що жив у монастирі, фразу: "Книги — це ріки, що напувають всесвіт". Максим Грек розповів Івану про свою молодість, навчання в Італії і знайомство з видатним друкарем. Іван Федоров вирішив присвятити своє життя друкуванню книжок.
Друкарство - складна справа, і Іван Федоров багато працював. Він очолював "печатний дім", відкритий царем. У 1564 році Федоров представляє царю "Апостол" - першу друковану книгу. У часи опричини Федоров з помічником і сином втікає до Литви. Там вони починають друкувати книги, наприклад, там вийшло "Учительне євангеліє". Потім Федоров вирішує продовжувати справу свого життя у Львові. Іван Федоров - у Львові його звали Москвитін - з сином стають першими друкарями у місті. В 1574 році виходить перший друкований буквар для дітей.
Князь Костянтин Острозький за друкаря до себе. Федоров приймає пропозицію. Незабаром друкує повний текст Біблії. Потім Федоров повертається до Львова і знов працює там. Він хворіє і втрачає майно. 5 грудня 1583 року Іван Федоров помирає у злиднях. Його поховали у Львові написали і на могильній плиті: "Воскресіння із мертвих чекаю. Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…"
Диякон Іван Федоров почув від Максима Грека - старця, що жив у монастирі, фразу: "Книги — це ріки, що напувають всесвіт". Максим Грек розповів Івану про свою молодість, навчання в Італії і знайомство з видатним друкарем. Іван Федоров вирішив присвятити своє життя друкуванню книжок.
Друкарство - складна справа, і Іван Федоров багато працював. Він очолював "печатний дім", відкритий царем. У 1564 році Федоров представляє царю "Апостол" - першу друковану книгу. У часи опричини Федоров з помічником і сином втікає до Литви. Там вони починають друкувати книги, наприклад, там вийшло "Учительне євангеліє". Потім Федоров вирішує продовжувати справу свого життя у Львові. Іван Федоров - у Львові його звали Москвитін - з сином стають першими друкарями у місті. В 1574 році виходить перший друкований буквар для дітей.
Князь Костянтин Острозький за друкаря до себе. Федоров приймає пропозицію. Незабаром друкує повний текст Біблії. Потім Федоров повертається до Львова і знов працює там. Він хворіє і втрачає майно. 5 грудня 1583 року Іван Федоров помирає у злиднях. Його поховали у Львові написали і на могильній плиті: "Воскресіння із мертвих чекаю. Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…"