Прочитайте текст і виконайте завдання. Угорщина — кавова країна. На межі ХІХ-ХХ століть у кав’ярнях Будапешта кипіло життя богеми, і якщо кому-небудь потрібно було знайти в місті відомого письменника або художника, для цього варто було знати не домашню адресу особи, а кав’ярню, яку вона відвідує. Кав’ярні були ніби клубами, де люди жили активним громадським життям, тут збиралися найяскравіші особистості, іноді саме в кав’ярнях починалися важливі події угорської історії. Сучасні заклади мають зовсім інший вигляд, але в столиці
Угорщини залишилися кав’ярні, котрі зберегли атмосферу минулих часів.
Кав’ярня «Централь» — одна з найдавніших у Будапешті, побудована у віденському стилі, заснована 1880 року. Тут донині намагаються зберегти атмосферу початку ХХ століття: величезні вікна, латунні світильники та чорнильниці... Щодня в кав’ярні лунає жива гра на фортепіано. Тут можна не тільки випити доброї кави з тістечком, а й поїсти.
Кав’ярня «Мувес» — відома з 1898 року, розташована в центрі «театрального району» Будапешта, поруч із будівлею Опери. Інтер’єр цієї кав’ярні з позолоченими барельєфами та рамами картин, великими дзеркалами й мідними ручками дверей подібний до салону XIX століття. Сюди полюбляють заходити музиканти, актори й інші діячі мистецтва. У першому залі завжди гамірно й багатолюдно, але в другому є затишні куточки, де можна усамітнитися за чашкою кави з тістечком.
Кафе-кондитерська «Нью-Йорк» розміщена на першому поверсі однієї з найбільш імпозантних і значних будівель Будапешта — колишнього палацу «Нью-Йорк», а нині готелю «Люкс». Цей заклад був популярним місцем серед письменників і редакторів: тут редагували найвпливовіші газети того часу. Після Другої світової війни знаменита кав’ярня занепала, а її приміщення використовували для магазину спортивних товарів. Проте пізніше кав’ярню було відреставровано та відновлено у своїй первозданній пишноті (За А. Мінком).
А. Випишіть складні речення з різними видами зв’язку.
Б. Побудуйте схеми цих речень. Зробіть синтаксичний розбір 2 речень на вибір.
ответ:розчепірив руки як? падаючи на воду- дієприслівниковий зворот(відокремлюється комою)
Пливе як?б'ючи вітрила на задумливу ніч -дієприслівниковий зворот(відокремлюється комою) побрів до школи як? Ковзаючись - одиничний дієприслівник
Йшли як? Задумавшись - одиничний дієприслівник, спід доба поглядаючи...- дієприслівниковий зворот
Сиділа як? замислившись юридичний дієприслівник, не відокремлюється тому, що стоїть безпосередньо після присудка
І має значення обставин містить як? всім напастям наперекір обставина виражена іменником із прийменником і прислівника, тому не відокремлюється.
Бігли не маючи під собою ніг - дієприслівниковий зворот - фразеологізм, стоїть після дієслова- присудка і становить з ним одне ціле, тому не відокремлюємо
Объяснение:
Батьківська мудрість є духовним надбанням дітей, сімейні стосунки побудовані на громадянському обов’язку, відповідальність, мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері, самі стають величезною виховальною силою.
У сім’ї однаково важлива роль належить як батькові та і матері. Про силу виховного впливу батьків красномовно говорить такі українські народні прислів’я і приказки: “який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина”. “Які мамо й тато, таке й дитятко” слова батька та матері для дитини має авторитетне значення.
Спочатку є тільки любов. Мама – найкраща, найдобріша. Батько – найдужчий, найсміливіший. Хоч би якими вони не виглядали в очах інших, у малюка свій власний погляд. Найближчі, найрідніші – і найкращі. Він ще не зіставляє не порівнює. Просто наділяє їх усіма чеснотами. За старих часів вважали, що влада батька має небесний походження. Про шанування батьків існувала окрема заповідь, а хто не дотримувався цієї заповіді, то Бог жорстоко карав дітей. Батьки також відповідають за свою сім’ю перед суспільством і законом. Батьки мають велику владу і повинні мати авторитет у своїй сім’ї. Хоч кожна сім’я є колектив. Все ж батьки і діти відрізняються тим, що перші керують сім’ю а другі використовуються в сім’ї. Народ засуджує тих хто не виконує свої батьківські обов’язки. Дітей повинні виховувати батько з матір’ю. Слово отець – мати, батько – мати належать до одного з найбільш характерних атрибутів українського фольклору.
Мати – найрідніша наймиліша, найдорожча. З якою радісною усмішкою вимовляє дитина це дивовижне, сонячне слово. Ідеал матері яка виносить дитину під своїм серцем і проводить на світ, зігріває теплом, ласкою і палкою любов’ю, виховує в ній доброту і світлий розум, плекає чуйність і доброзичливість, широко втілений в українському фольклорі. Рідна мати – перший педагог, від якого розпочався родовід вихователів та й самого виховання, і її ніким замінити не можна.
Справжня мати нічого не пошкодує для своїх малят. Вона ніколи не залишить дитину і біді, а тим більше не кине її напризволяще. Мати завжди зрозуміє дитину, завжди поспішить її на до не вагаючись віддасть останній шматок хліба, а за врятування дитини – навіть життя. Мати невтомно піклується про своїх дітей. Результати материнського виховання залишають у дитини глибокий слід на все життя. Любов матері до дитини найсильніша в світі. Уявити собі матір без глибокого почуття любові до дітей важко, а то й просто не можливо.
Без глибокої, самовідданої любові до дітей не буває і не може бути повноцінного сімейного виховання світла подяка і велика любов матері до дітей формує її авторитет і водночас і силу виховного впливу. Однак в любові до дітей треба мати почуття міри, ніколи не впадати в нерозумну, сліпу любов, яка спотворює виховання, калічить дитину. Також батьки не повинні виховувати дітей в суворості за до покарань. Розумно люблять своїх дітей ті батьки, які ніжність не доводять до розпеченості, піклування – до потурання примхам, а вимогливість поєднують з повагою до особистості дитини. Батьки. Які гарно виховували своїх дітей живуть з дітьми в любові і дружбі.
Добре виховати своїх дітей – не тільки найголовніший моральний, а й конституційний обов’язок кожного батька і кожної матері. За виховання своїх синів і дочок вони відповідають перед суспільством. Суть цього прекрасно передав А.С. Макаренко, який писав: “Виховання дітей – найважливіша галузь нашого життя. Наші діти – це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але це – не все: наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це – наші сльози, це – наша провина перед іншими людьми, перед усією країною”.