Прочитайте текст. Випишіть із нього дієслова, визначте перехідність
неперехідність, стан, синтаксичну роль. Утворіть усі часові форми дієслів.
Бабуся завжди все робила мовчки. Здавалося, вона дослу-
халася до чужих думок. Так це чи не так, але чомусь їй завжди
вдавалося розгадувати людські таємниці, тож вона подумки
підбирала потрібний лiк і завжди досягала мети: липовим ме-
дом на сирниках склеювала шматки розчавленого серця; задо-
брювала варениками зі шкварками зголоднілу душу; омивала
узваром із яблук брудні патьоки від внутрішніх сліз. І чимось
таким ще заправляла бабуся всі свої страви, що всі негаразди
забувалися вмить.​

Это местоимение - это самостоятельная переменная часть речи, которая только указывает на предметы, их признаки или количество, не называя их, и отвечает на вопрос кто? что? какой? чей? сколько? который?

Местоимение употребляется в языке вместо существительного, прилагательного и числительного и выполняет синтаксическую роль в предложениях тех же членов предложения, и существительные, прилагательные и числительные (подробнее в разделе «Синтаксис»). Местоимения употребляются в речи, чтобы избежать повторения тех же слов в предложении; они также связывают содержание отдельных предложений, делают их понятными

Объяснение:

Папужку я побачила у книжці на ілюстрації. Він дивився на мене своїми великими чорними очима. Яскраві кольори пір’їного вбрання просто зачарували мене. Високий чубчик на голові підкреслював його величність. Дзьоб маленький та гострий. Дуже міцний. Лапки чіпкі. Адже він полюбляє показувати карколомні трюки. Ця екзотична пташка дуже відрізняється від наших птахів. Веселого папужку має моя подруга. Пташка ще маленька. Невеликого розміру. Вкрита жовтим яскравим пір’ям. Маленькі чорні оченята дивляться довкола. Дзьоб невеликий, проте міцний. Він птах екзотичний, чубчик на голові нагадує нам про це. Папужка часто видає звуки, схожі на слова. А ще він любить висіти на гілці, йому допомагають чіпкі лапки з гострими кігтиками. Я з подругою часто гаємо за його веселими витівками.