І. Прочитайте текст. Визначте головну думку автора. Дайте назву текстові. Обгрунтуйте його належність до публіцистичного стилю. Якими мовними засобами передається авторське ставлення до порушеної теми?
Що потрібно для того, аби школа стала для дітей не місцем муки, а домом радості? Чого нинішній системі шкільної освіти бракує?
Психологи переконливо довели, що різні слова, образи, факти, числа, поняття запам'ятовуються дуже добре й міцно шляхом використання асоціативного мислення, тобто пов'язуванням, наприклад, числа з якоюсь відомою, очевидною для людини датою, словосполучення — з певними яскравими пам'ятними образами. За до підключення асоціативного мислення матеріал будь-якої складності запам'ятовується краще, тому треба було б увести до шкільної програми окремий предмет, який навчав би дітей в запам'ятовування інформації, зокрема й цього, який полегшив би їхню адаптацію у світі людського знання. Упроваджувати такі предмети варто вже в початковій школі, оскільки молодий мозок навчати легше.
Щє один перспективний шлях зацікавлення школярів навчанням — перетворення уроку на гру. Я не маю на увазі, що треба перетворити, наприклад, урок алгебри на гру в піжмурки, н всі навчальні дії (навіть у старших класах) можна розгорнути в ігрові формі. Написати, наприклад, усі формули, теореми, визначення у вигляді казок і легенд, побудувати урок за сценарієм якоїсь вистави, розгорнути його у формі якогось детективу... Переконаний, що навіть поважним, серйозним одинадцятикласникам такий підхід імпонуватиме. Так само можна побудувати викладання інших предметів.
Предмети, де треба запам'ятовувати багато текстового матеріалу (наприклад історія або біографії письменників, учених, митців), можна також дещо змінити. Підручники можна написати в художній формі. Тільки тоді їх буде цікаво читати, пропонований у них матеріал краще засвоїться, бо саме художність, яскравість форми сприятиме тому, що дитина зможе осягнути складний матеріал, збагнути складність людських доль і характерів.
Ширшими мають стати і можливості школяра щодо вибору домашнього завдання з огляду на ту оцінку, яку розраховує одержати він сам, а не планує йому поставити вчитель. Традиційно завдання дається всім однакове, що не враховує різних психофізіологічних особливостей, відмінностей у здібностях школярів.
Багато ще чого можна було б запропонувати для вдосконалення системи шкільної освіти. Чи будуть враховані побажання мої й моїх однолітків у формуванні профілю сучасної школи? (З журналу).
ІІ. Складіть план прочитаного тексту. Напишіть докладний переказ тексту.
Відповідь:
План тексту
1.«Навіщо оті вірші? Кому здалася ваша поезія?...».
2.«Поезія — звучання душі, адже душа не буває німою!».
3.«Знаєте давньогрецьку легенду про гору Парнас?».
4.« Олімпійським богам це не сподобалося, і вони наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце».
5.«Проте не забувайте, що навчитися римувати — ще не означає стати поетом.»
Докладний переказ тексту
Багато людей задає собі питання про роль поезії у нашому житті, адже і думки, і почуття чудово можна висловити прозою.
Їм здається, що краще посидіти за комп’ютером, ніж читати якісь віршики. Просто зайва трата часу. Але невже цим людям ніколи не доводилося відчути радість чи сум від почутих або прочитаних (можливо, мимоволі) кількох рядків поезії.
Поезія — це дивне звучання нашої душі, а душа ніколи не буває німою! Поетичні рядки пробуджують смуток і радість, заспокоюють або викликають біль. Цей неповторний дотик до людської душі неможливо передати словами. Поезія — це дзеркало розмаїтого духовного світу.
Досить згадати давньогрецьку легенду про гору Парнас, на якій щовесни водили танки сестри Аполлона, музи, прекрасні юні богині, покровительки мистецтв. Вони співали, Аполлон підігравав їм, перебираючи струни своєї золотої кіфари.
Кожному, звичайно, відомий вислів «зійти на Парнас». Це означає — бути прекрасним поетом, композитором, дорівнятися талантом до муз та Аполлона.
Одного разу музи так прекрасно співали, що навкруги застигло все, зачароване дивним виконанням. Гора Гелікон від того дива почала швидко рости й доросла до неба. Олімпійським богам це не сподобалося, і вони наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив копитом й загнав гору в землю, а на місці удару забило джерело. З того часу ця чудодійна вода допомагає поетам, додаючи натхнення та наснаги.
Мабуть, кожному хочеться посмакувати водою з цього джерела? Може, хтось пробує віршувати? Це дуже добре. Але потрібно пам’ятати, що навчитися римувати рядки, не означає бути поетом. Не хизуйтеся перед друзями кожним створеним вами рядком, не поспішайте надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі!
Пояснення:
Объяснение:
Казахско-джунгарские распри из за пастбищных угодий привели к 100-летней войне между ними.
На трон сел известный общественный деятель и полководец Цэван-Рабдан.
Около двадцати лет он разными дипломатическими хитростями избегал открытой войны с Маньчжурской правящей династией и Китаем, претворяя в жизнь свои замыслы.
Для достижения поставленных целей джунгарские правители организовали непрерывные набеги на казахские земли, угоняя многочисленных пленных и скот.
Вскоре казахи организовали сопротивление и нанесли джунгарам несколько поражений.
PS : Смотри готовые ответы в интернете!