Прочитайте текст. Визначте тему його, Доберіть заголовок,
Проаналізуйте будову речень,
Рідне слово це невід'ємна частина рідного краю. Для українця
це закучерявлені темними парками схили Дніпра в Києві, над якими
велично здіймається в небо дзвіниця Печерської лаври; це старовии
на архітектура Львова, золотоверхий Чернігів над срібною Лесною,
стрункі й строгі хмарочоси Харкова, буйнозелена Волинь із сумними
плесами озер,
Анад усією Україною, у Каневі, на Чернечій горі,- могила вели
кого Кобзаря, який колись розказав нашу минулу славу.
Нашою мовою Маруся Чурай складала пісні, що додавали коза-
кам снаги, нею звучали накази славнозвісного полководця й гетьмана
Петра Сагайдачного, який вів у бій козацькі полки,
Це мова могутнього військового й політичного об'єднання Запо-
розька Січ, що довго й завзято боронило свою волю.
Випишіть граматичні основи речень. Схарактеризуйте головні члени, скориставшись планами на с. 43, 52.
Замініть виділені словосполучення синонімічними. З'ясуйте синтаксичну
функцію слів у синонімічних конструкціях.
Поясніть уживання в реченнях тире
~Соловейко на калині то
затихав, то щебетав. (підмет - соловейко, однорідні присудки - затихав, щебетав).
~Весна прийшла так якось несподівано! (підмет - весна, присудок - прийшла).
~Зима стояла мрійно до
пори. (підмет - зима, присудок - стояла).
~Вітри війнули з півдня. (підмет - вітри, присудок - війнули).
~І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори. (підмет - вона, присудок - з' їхала).
~Уже в дітей порожевіли личка. (підмет - личка, присудок - порожевіли).
~Уже дощем надихалась рілля.(підмет - рілля, присудок - надихалась).
~І сонце сипле квіти, як з бриля. (підмет - сонце, присудок - сипле).
~І скрізь трава, травиченька, травичка! (однорідні підмети - трава, травиченька, травичка).
~Чорнолісся п'янко духмянить доспілою суницею. (підмет - Чорнолісся, присудок - духмянить).
~Вечірнє сонце, дякую за день!..(присудок - дякую).
Українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. Прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. Для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. Синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.