I так менi хочеться пiти в лiсову далечiнь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зi срiбла вилитих, лебедiв, подивитись на їхнi спiвучi крила, що в теплому iрiю захопили весну та й принесли нам.
— Що, що, надзигльований? — мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi.
Нижче, лiворуч, був рай, обнесений товстелезним кам'яним муром.
В його очах, обведених тiнями голоду, з'явилася давня усмiшка життєлюба, а в моїх — сльоза...
Прокотилась луна, що не варто іти назад. Зафіранені (узг.) вікна і синя (узг.) прозора (узг.) сутінь. У жасминовій (узг.) повені мліє вечірній (узг.) сад, Розкошуючи німо в солодкій своїй (узгоджені, в складі звороту будуть обставиною) отруті. Розсипається гравій, і сухо рипить жорства. Фортеп'янний (узг.) ноктюрн із розчинених (узг.) вікон дому (неузг.). Я сюди не повернусь. Волого блищить трава Під моїми (узг.) ногами. У білому (узг.) сяйві нічному (узг.) Павутинка тоненька (узг.). Між пальцями Ця (узг.) мелодія вічна (узг.): тече-кровоточить вена. Розмотавши клубок недитячих своїх (узгоджені, в складі звороту будуть обставиною) хотінь, втікаю у ніч по прозорих (узг.) слідах Шопена (неузг.). cpібна (узг.) тінь.
.
Объяснение:
I так менi хочеться пiти в лiсову далечiнь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зi срiбла вилитих, лебедiв, подивитись на їхнi спiвучi крила, що в теплому iрiю захопили весну та й принесли нам.
— Що, що, надзигльований? — мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi.
Нижче, лiворуч, був рай, обнесений товстелезним кам'яним муром.
В його очах, обведених тiнями голоду, з'явилася давня усмiшка життєлюба, а в моїх — сльоза...
Веселi й забрьоханi, входимо в лiс.
Відповідь:
Прокотилась луна, що не варто іти назад. Зафіранені (узг.) вікна і синя (узг.) прозора (узг.) сутінь. У жасминовій (узг.) повені мліє вечірній (узг.) сад, Розкошуючи німо в солодкій своїй (узгоджені, в складі звороту будуть обставиною) отруті. Розсипається гравій, і сухо рипить жорства. Фортеп'янний (узг.) ноктюрн із розчинених (узг.) вікон дому (неузг.). Я сюди не повернусь. Волого блищить трава Під моїми (узг.) ногами. У білому (узг.) сяйві нічному (узг.) Павутинка тоненька (узг.). Між пальцями Ця (узг.) мелодія вічна (узг.): тече-кровоточить вена. Розмотавши клубок недитячих своїх (узгоджені, в складі звороту будуть обставиною) хотінь, втікаю у ніч по прозорих (узг.) слідах Шопена (неузг.). cpібна (узг.) тінь.
Пояснення: