Прочитайте текст, запишіть свій варіант визначення професійного кодексу фахівця готельно-ресторанної справи. Етичні кодекси
На підприємствах, в організаціях розробляються кодекси спілкування та поведінки працівників. У науці найчастіше вживається поняття «етичні кодекси». Учені виділяють такі типи етичних кодексів:
• кодекси, які регулюють документ з докладно розробленими правилами, включаючи санкції, передбачені у випадках порушення кодексу (наприклад, контракти),
• кодекси, які регулюють зобов’язання перед клієнтами, вкладниками, акціонерами, співробітниками тощо. Це соціальні кодекси,
• кодекси, які включають положення про цінності організації, її філософію та цілі (вкладають основи корпоративної культури). Це кодекси корпоративні,
• кодекси які визначають міжособистісні стосунки в організації (наприклад, угоди, які укладаються між адміністрацією та профспілкою). Це кодекси професійні.
Професійні кодекси виходять із професійної етики і регулюють відносини у професійних спільнотах та ефективні для «вільних професій». Професійна етика – це конкретно визначений набір моральних норм, який слугує керівництвом поведінки в тій чи іншій професійній діяльності. Тому професійні кодекси ґрунтуються на таких самих принципах етики, як і корпоративні кодекси, але містять у собі стандарти поведінки щодо конкретної професії або виду діяльності. Кодекси регламентують поведінку спеціалістів у складних ситуаціях, характерних для певної професії, підвищують статус спільноти у суспільстві, формують довіру до представників цієї професії, посилюють її значущість.
Одним з перших професійних кодексів стала клятва Гіппократа – кодекс лікарів. Нині кодекси професійної етики розробляють спілки підприємців, об'єднання банкірів, асоціацій рекламних агентств тощо (Г. Чайка).
У суспільстві завжди цінувалися, і будуть цінуватися такі чесноти, як чесність, доброзичливість, вихованість. Але як ми можемо зрозуміти людина, справді щира у своїх намірах? Бувають люди, які ховаються за масками, вона вдає що вона добра твоя найкраща подруга, але насправді, вона завжди готова відвернутися від тебе.
Є тільки один б дізнатися, чи ця людина правдива у своїх діях- це подивитися на її поведінку, коли її ніхто не бачить. Наприклад, можна довго говорити про те, що потрібно допомагати старшим, підтримувати у скрутну хвилину, дбати про природу, тварин...Але якщо ця людина ніколи не притримає двері, щоб мама з візочком виїхали, не поступиться місцем в транспорті, із зневагою відноситься до старших тому, що її знайомі не побачать її вчинка, з цього можна дізнатися її чесноти не справжні.
Саме тому, потрібно аналізувати людину не по розмовах, а по ділах.
У суспільстві завжди цінувалися такі чесноти, як доброта, щирість, чесність, доброзичливість, вихованість. Але як же дізнатися, чи насправді людина щира, добра та ввічлива або вона просто грає роль? Буває й так, що під маскою удаваної доброзичливості ховається огидна фізіономія егоїста, байдужого до всього та всіх, крім себе.
На мій погляд, єдиний б дізнатися, якою є та чи інша людина насправді - це проаналізувати її вчинки, зроблені тоді, коли цю людину нихто не бачить. Саме тоді, коли людина залишається на самоті, вона вчиняє так, як вважає за потрібне. Наприклад, можна скільки завгодно говорити про те, що слід поважати літніх людей, але якщо ця людина, коли її ніхто зі знійомих не бачить, не поступиться місцем старенькому дідусю або бабусі, не до вийти, не притримає двері в магазині - ця людина є недоброю та невихованою. А ось якщо людина робить добрі вчинки і не робить поганих, навіть якщо про це ніхто не дізнається - тоді її чесноти є справжними.
Таким чином, тільки вчинки людей, які робляться не на очах рідних, друзів та знайомих, можуть сказати про те, чи грає людина роль доброї, чесної, вихованої людини або насправді є такою.