- Прочитайте текст, знайдіть ускладнені речення, поясніть вживання
розділових знаків. Випишіть назву елементу – ускладнення речення, співставляючи його з номером речення в тексті.
- Дайте відповідь на поставлене в тексті питання.
- Знайдіть помилки, виправте.
- Дослідіть, з якою інтонацією вимовляються ці ускладнювальні елементи.
1. Ось й прийшла зима із снігами глибокими, із заметілями сипучими.
2. Закружляли у танці тендітні сніжинки, блискнули сяйвом
вкриваючи землю пухкою ковдрою.
3. Гарно у нас, на Україні.
4. Перший місяць зими – грудень, але предки називали його я
читала, студнем.
5. У народі кажуть зима прийшла і празників пренесла.
6. Справді, в зимку майже щодня – свято.
7. 22 грудня відзначали День Ганни – свято, запроваджене на честь
зачаття праведною Ганною богородиці.
8. На Буковині вважали, що з цього дня починається рік.
9. Пригадайте, будь ласка, які ви знаєте релігійно – народницькі
Кожна людина наділена якимось здібностями та вміннями. Одні з нас, виявивши свій хист, намагаються його розвинути та вдосконалити, а інші просто сприймають його як належне і нічого з цим не роблять. Одразу спадає на думку притча про таланти. Бог наділив трьох людей різною кількістю талантів. Одному віддав їх аж п’ять, другому дісталося два, а третьому – один. Власник п’яти талантів непосильною працею зміг примножити їх ще п’ять. Той, кому дісталося два таланти, також зміг збільшити їх кількість в два рази. А той, кому дістався один талант просто закопав його в землю. І коли прийшов час відповідати перед Творцем за свої успіхи, власник одного закопаного таланту не зміг показати якийсь результат, адже нічого не робив зі своїм талантом. Тоді від нього було забарно і той єдиний талант, його передали людині, яка з самого початку мала їх найбільше і змогла примножити.
Так і в житті буває: одні люди прагнуть вдосконалення, хочуть покращити своє життя, і з цією метою працюють над собою, розвиваються, вдосконалюють свої вміння і навички. А є люди, яким байдуже. Маючи певні здібності, вони ніяк над ними не працюють, не докладають ніяких зусиль, а тому просто закопують свої таланти в землю. Рано чи піно їм прийдеться відповідати за своє неробство, але вони цього не розуміють.
Будь-яка людина, яка може рухатися, дихати, харчуватися вже має безліч шансів аби розвивати себе в цьому житті. Звичайно не всі цим займаються, бо ж легше звинувачувати владу, суспільство, когось конкретного в своїй безвиході. А винна насправді людська лінь і, можливо, страх, що щось не вийде, але, я вважаю, він також частково породжений лінню.
Тому не варто боятися починати чимось займатися. Зараз є безліч варіантів і можливостей. Співайте, танцюйте, займайтеся рукоділлям чи науковою діяльністю, якщо в вас до цього лежить душа. Не бійтеся, що в вас щось не вийде. Набагато страшніше, коли ви взагалі нічого не спробуєте.
Після морозної зими прийшла довгоочікувана весна.
Сонце кинуло тепле проміння на землю. Розтопило кригу та сніг. І вже навколо потекли дзвінкі струмочки. Напоєна талими водами земля пробудилася від зимового сну. Ніжні проліски піднімають блакитні голівки до неба. Набрали весняної сили бруньки на гілках. Молодими листочками почали красуватися дерева та кущі. Зеленіє трава. Прилетіли пташки. Лісові мешканці вилазять зі своїх домівок, щоб привітатися із ласкавим сонечком.
Все співає, дзюрчить, радіє пробудженню природи.