Прочитайте тексти, визначте типи складного синтаксичного ці- лого. Охарактеризуйте мовні засоби, що об’єднують речення в складне
синтаксичне ціле.
Текст 1
Біля кожної хати — свої лелеки. Прилітають вони на старі
свої гнізда, а коли які не повертаються, то так і знай — спіт-
кало їх у дорозі лихо. Стоїть їхнє гніздо порожнє, смутком віє
од нього, та, дивись, невдовзі зайняли його інші лелеки, кле-
кочуть уже там, яйця кладуть, пташенят висиджують.
А повиростають, тільки почнуть у колодочки вбиватись —
і вчаться літати. Постають на краю гнізда, розправлять свої
ще кволі крильця — та й ворушать ними.
(Є. Гуцало)
«щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, то рано чи пізно настане й чорна…
так і на долю україни випадали чорні та білі смуги. її історія наче вишиванка, бо мережилися на полотні чорні й червоні нитки. вузлик за вузликом народжувалася наша держава. червоними нитками запеклася кров борців за нашу мову, віру, правду. кожна безцінна крапля просочувала полотно й залишилася на нім навіки. чорними ж стали материнські сльози й смерть. саме вони спонукали боротися за те, щоб не з’являлися сльози болю на очах найрідніших.
наша біла сорочка – це щире щастя українців, накопичене століттями. строфа пісні чи рядок шевченківського вірша щоразу нам надію та сили боротися далі. не здаватися, не зупинятися.
як би там не було, а ми щасливі люди, які мають суверенну, незалежну державу зі своєю чудовою мовою. про милозвучність, красу та неповторність її знають у всьому світі. ми одна з найспівучіших та найталановитіших націй. нам є чим пишатися й що розвивати! ми повинні бути щасливими!
щастя – це той приз, який ти отримуєш, подолавши іспити долі, якими б важкими вони не були. кожен заслуговує на своє щастя, але важливо його не проґавити!