Прочитайте уривок із поезії Тараса Шевченка ( надрукований вкінці). Поміркуйте про образ чужини, чужого краю, який з‘являється у його творах. Чому ця тема була важливою для Шевченка? Чи доводилося вам довго бути за межами рідного дому? Поділіться враженнями про свій досвід. Свої думки викладіть у формі твору- роздуму. Прилинь, сизий орле, бо я одинокий
Сирота на світі, в чужому краю.

Сьогодні прийшов до нас Свят Вечір. Разом з мамою ми почали готувати інгредієнти, з нашого чудового городу. Мама гарненько почала начищати картоплю, а я почав очіщувати помараежеву моркву й золотисту цибулю. Вечір у нас кипів. Потім мама поставила запікати рибу, після чого вона буде дуже смачною. Згодом прийшов батько, ми його відправили до магазину за білосніжною сметаною. Вечір.. Як гарно у колі своєї родини. Згодом батько прмніс сметану і мама почала робити крем для торта. Вже трохи і прийдуть наші рідні. Бабуся як завжди принесе мої улюблені пірежки з картоплею, я обожнюю свою бабусю за її чудові рученьки. Дзвінок у двері... Ура до нас приїхала моя двоюрідна сестра, поки дорослі розмовляли й готували стіл, ми пішли до кімнати з Аліною, і я показував їй свій гербарій, згодом нас покликали до столу. Так я і провів свій чудовий свят вечір!

Велика й могутня ріка починається з джерела, а слово – з писемності. Українські мова та писемність є душею нації. Народжувались вони в хроніках Нестора Літописця й продовжували свій розвій у творах Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та багатьох інших талановитих письменників України.

Мова зближує південь і північ, захід і схід нашої єдиної і неподільної держави. Адже вона таїть у собі надбання віків, пам’ять народу, виміри духовних скарбів поколінь, які рідне слово відстоювали, за існування якого боролись, з яким ішли в бій і кращі засвіти. Бережімо рідну мову й писемність, бо в них високий дух прабатьків, сила нашого сьогодення і світло наше майбуття.