Прочитайте уривок з повісті Уласа Самчука «Марія». Спробуйте на підставі запропонованого тексту укласти ділову характеристику Марії. Під час укладання додайте відсутні реквізити.
Марія народилася у сім'ї у звичайних людей: мати селянка, батько працював у каменоломнях. «Її голівка вкрилася чорними м'якими кучерями, оченята горіли кусниками полірованого антрациту. Батька кликала татом, матір мамою. Любила це робити безупинно». Може, передчувала, як недовго доведеться їй тішитися цими словами. Незабаром батька привалило у каменоломнях, а мати, захворівши на сухоти, померла невдовзі після того. Дівчинці було лише шість років. Так почалося її сирітство: «Чорні м'якенькі її кучері довго не милися і збилися у твердий ковтун. У них завелися пасожери, які гризли й мучили Марію. Дівча дерло на собі шкуру, поробилися гнійливі струпи. Кругла голівка обліпилася огидними ковтунами, на плечах висить брудна полатана сорочина. Що могла їсти Марія? Їла шматок чорного сухого хліба, їла недоспілу овоч, їла бараболі, ті самі черстві, водяні, як варилися для веприка і курей. Мала великий набубнявілий животик».
У цей період у неї проявляються різні риси. Наприклад, терплячість: «Роса розмочує ретини, заходить в бруд і роз’їдає їх. Ноженята чорні, порепані, з попідбиваними пальцями. Ступає обережно по верстві куряви дороги, після по росі. Роса розмочує репини, заходить бруд і роз'їдає їх. Чути гострий біль, виступає чорна густа кров. Чути гострий біль, виступає чорна густа кров. Але Марія не зважає на це».
Працьовитість притаманна їй з самого дитинства: «Та що Марії праця? Жне, в'яже за косарями і, мов дзвінок, гомонить. Виграють оті чорнезні, оті бездонні… Гляне — опалить… А щоки повні, округлі, з ямочками. Кучері чорним полум'ям горять. Картина — невгомонна, співоча картина».
Марія виросла напрочуд гарна – «На дванадцятій весні відчула дівочий сором і при зустрічі з хлопцями опускала на очі довгі вії Дивляться, задивляються, і кожний: «О, це буде дівка!..». Дівчина вийшла ловка, роботяща, мала лагідну вдачу, до того ж і співала добре. Але себе тримала гідно.
Марія гарно співала. Гнат любив її слухати: « Дивлюся на тебе, Маріє, і стає страшно. Страшно за твою таку красу. Тобі треба сидіти в світлиці, накинути царську одіж і бути чиєюсь царицею. Ні, ні… Тобі тільки царицею бути. Ти надто хороша, у тебе ж пісня яка, яка пісня!»
Настала нова влада, нові порядки. Померли всі Маріїні сини. Але вона не плаче. «Марія соромиться старечої сльози» – ця жінка хоче бути сильною, не показує слабкість, все ще горда.
«Кінчики проміння опалюють сухі жили руки, б’ють у запалі очі, підбарвлюють срібло волосся. Марія не жмурить очей. Дивиться рівно і широко» – жінка не боїться смерті.
«Довго, довго виривалася з життя Марія. Перетинається кожний нерв. Мідяне холодне сяйво місяця облило холодом роздуті, з розчепіреними пальцями ноги… З напруженням рветься останній нерв. Гасне поволі місяць, зникають одна за другою з голови думи, зливаються в чорну пелену, без початку і кінця… Плющаться і грузнуть очі, холонуть засохлі уста, западають груди, серце робить останній удар…». Марія померла.
ответ:людину під час її життя і діяльності. Репутація може бути поганою і хорошою. І тільки сама людина може вирішувати яка репутація потрібна саме їй особисто.
Чи важливо про неї піклуватись? Однозначно так! Кожна людина оточена групою людей. В якій є свої правила та закони. І щоб добитись потрібної думки людей цієї групи, треба грати за правилами та законами, які тут встановлені. Наприклад, публічні люди: політики, зірки, лікарі, вчителі. Ці люди в постійному оточенні простих людей. Для них важливо бути в очах цих людей найкращими, чесними, справедливими та розумними. І вони будуть робити все для того щоб їх репутація була бездоганною. В протилежному випадку вони втратять довіру громадян, і добру репутацію, яку дуже важко заробити знову.
Потрібно пам’ятати, що репутація це як чистовик, у якому нічого вже не можна перекреслити, переправити або за коректувати. Кожен крок, кожна дія з’явившись, вже нікуди не зникне. Люди, які живуть не зовсім чесно і справедливо, які пов’язані з кримінальним світом теж мають свою репутацію. В групі цих людей існують свої закони та правила: своя мова, свої порядки тощо. Щоб в колі таких людей заробити репутацію «кримінального авторитета» потрібно гарно потрудитись в цій сфері. Але водночас така людина матиме погану репутацію серед законослухняних громадян. І навпаки.Людей з бездоганно ідеальною та чистою репутацією нема і бути не може. Кожен йде своїм шляхом і добивається успіху своїми методами, застосовує власні прийоми та засоби. Потрібно пам’ятати що перше за все кожна людина є унікальною та неповторною. Кожна має свою репутацію, яка залежить тільки від неї самої. Але впливати може не тільки на її одну але і на людей, які є близькими до неї. Наприклад, репутація батьків прямо впливає на їх дітей. Поведінка та стиль життя одного з подружжя однозначно може позитивно або негативно впливати на кар’єру та думку про чоловіка або дружину.
Репутація може бути різною: людина може бути чудовим лікарем від Бога але в житті бути жахливим чоловіком та батьком. У такої людини буде репутація чудового лікаря, якого визнають люди, якому дякують і моляться за його здоров’я. І водночас у колі сім’ї та друзів, він матиме репутацію жахливого чоловіка та нікчемного батька, який зовсім не переймається справами сім’ї або вихованням дітей, постійно живучи тільки роботою. Ситуація може бути з точністю до навпаки. Людина може жити сім’єю, бути прекрасним батьком та чоловіком, і водночас працювати як нікчема. Репутація такої людини буде зовсім протилежною: людина, яка не здатна ні на що в роботі, і чудовий сім’янин, якого немає ким замінити.
В житті все дуже складно та неоднозначно. Кожна людина живе, помиляється, виправляється… і кожен крок впливає на зовнішню думку про неї. Питання залишається відкритим. Як же бути ідеальним? Як жити і подобатися всім? Як мати хорошу та відмінну репутацію і різних сферах свого життя? Над цим питанням хоч раз, але, обов’язково, задумувався кожен із нас.
Відповідь на це питання криється в самій людині, в її душі, в мріях та думках. Що є важливим для мене у цьому житті? Якщо повністю віддаватись роботі, вчитись вдень та вночі, працювати кожну хвилину, піклуватись про свій зовнішній вигляд, одним словом, жити роботою. Рано чи пізно така особистість безумовно здобуте репутацію професіонально та на замінимого працівника в у своїй сфері діяльності. Таким людям треба буде лише протягом всього життя підтримувати цю думку про себе та наполегливо працювати. Це люди – кар’єристи. Для них репутація в роботі і є всім життям. І так з кожною людиною окремо.
Потрібно жити, усвідомлюючи те, що ми постійно на виду. Що світ живе тільки тому, що живемо ми. Соціум існує тільки тому, що є люди. Іноді соціум і люди в ньому є жорстокими та несправедливими, підлими та нечесними. Людям більш слабкішим за них доводиться боротись за свою репутацію більш складніше. Але немає нічого неможливого. Потрібно бути впевненим та сміливим. Потрібно розуміти ціну свого життя, свого обличчя та імені. «Вигризати» зубами своє ім’я на тілі соціуму і тільки тоді ти досягнеш успіху.
Важливо пам’ятати, що для всіх хорошим не будеш і не станеш. Думка про людину може бути різною. Про одну і ту саму людину може відрізнятись. Для одного ти можеш бути хорошим, прекрасним та ідеальним. Інший же вважатиме вас нездарою та нікчемою. При цьому не знаючи, якою людина є насправді.
Репутація це те, чим займається або що говорить людина. Це те що чують інші люди. Якщо людина соціуму хоче здобути собі потрібну репутацію – потрібно говорити та заявляти про себе ту інформацію, яка вам потрібна. Якщо ж не говорити, то говоритимуть за вас, але навряд хороше і потрібне Вам. Репутація залежить від того, що люди чутимуть про вас. Визначтесь для себе що ви хочете щоб про вас знали. Яка репутація вам потрібна? І працюйте над нею кожного дня та кожної секунди. Не забувайте нагадувати соціуму про Вас та ваше існування. Подайте про себе ту інформацію, яка стане корисною у житті, але не забувайте відповідати за неї.
Объяснение: