Прочитайте вголос текст, правильно наголошуючи слово. Чому, на вашу думку, плетіння було поширеним в Україні. Плетіння кустарний промисел з виготовлення господарської побутових і художніх виробів з різноманітної еластичної сировини. Як сировину для плетіння на поліссі використовували лозу кору молодої липи та берези, верболіз. Із тонких фанероподіб них дощечок гнули короби для сівби сіяники. З вужчих і тонших смужок плели різноманітні кошики плетіння виконували стіни клунь, хлівів та кошар огорожі з лози та інших матеріалів плели рибальське знаряддя. У другій половині XIX століття почали виготовляти дорожні корзини, легкі дачні меблі, дитячі колиски
ответ:Щоразу, коли за вікном іде дощ, я сиджу в своїй кімнаті і мене починає огортати якийсь сум. але це не позбавляє мене можливості вслухатися в грайливі краплі дощу. як пише славетна українська поетеса ліна костенко: "послухаю цей дощ, бляшаний звук води, веселих крапель " дощ притягує мене, мов магнітом. моя душа виповнюється тужливим, але водночас спокійним настроєм дощу. так як кожна людина є частиною природи, так і природа передає їй свою мелодію. мелодія звуків, сяючої води від променів сонця мене просто вражає. я малюю у своїй свідомості дощ, від якого моє серце тихо плаче. коли скрипаль грає чарівну музику, всі люди його із захопленням слухають. мелодія скрипки чимось схожа до мелодії дощу. потрібно лише вміти почути цю музику і сповна перейнятися дивовижною мелодією. але дощ може навівати не тільки сумний настрій. наприклад, у дитинстві я бігав босоніж під час дощу. відчуття були неперевершені. я відчував і щастя, і драйв, і захоплення, все на світі.тому дощ для мене є своєрідною, фантастичною, дивовижною мелодією, яка переповнює мою душу і сумними, і позитивними настроями.
Объяснение:
Объяснение:
1. Смаглява ніч в колисці гір гойдала місяця малого (Д. Павличко).
2. І чути плач землі моєї (Д. Павличко).
3. Благослови, моя кохана, у скронях схований вогонь (Д. Павличко).
4. Яке то щастя — свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко).
5. Обійми. Сльози. Пригощання. Спів. Розмови тихі. Зорі-подарунки. Пісні прощальні. Братні поцілунки (Д. Павличко).
6. Тризубом націоналізму прохромили душу мою… (І. Драч).
7. Зроблено дуже мало, майже нічого (Д. Павличко).
8. Не згасне шлях від маминого серця до серця України крізь віки (Д. Павличко).
9. Літо. Свято. В місті тиша (Б. Олійник).
10. Хліб-сіль їж, а правду ріж (Народна творчість).
11. Побувайте в нас на луговині у весняний погожий день (А. Малишко).