Прочитайте, випишіть дієслова, визначте вид. Поясніть зміст останнього прислів’я. Наведіть приклади із життя на підтвердження власної думки.

Бджола мала, а й та працює.

Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.

Не журись, та за діло берись.

Добре чужими руками жар загрібати.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Роботящі руки гори вернуть.

Відповідь:

 Музика - це той важливий елемент, за до якого більшість людей передає свої емоції, настрої. Але чи всі типи пісень здатні на точне донесення інформації, яку хотів дати автор, до слухачів? Спробуємо в цьому розібратись.

 Взагалі, кожна пісня по-своєму змушує нас виражати певні емоції: чи то погані, чи то хороші. І в цьому немає нічого дивного. Бо будь-який посил від автора виводить нас на відповідний настрій.

 На сьогоднішній день, актуальним є питання передачі патріотичних настроїв за до пісень. На мою думку, найбільш придатною для цього є саме рок-музика. Можу аргументувати це тим, що ніякі ліричні пісні не в змозі відтворити ту атмосферу патріотизму, як це зробить рок-пісня.

  Гітара, барабани - це те, що збагачує пісню, робить з неї шедевр. Текст теж грає не менш важливу роль в її створенні. Патріотичні гасла, заклики до боротьби за краще майбутнє - те, що зараз потрібно нашій нації.

 Тому українська рок-музика живе і шириться. Вона здатна донести до людей те, що надихає на світле майбутнє та боротьбу за краще життя, життя без війни!

Пояснення:

Сотники знали, що коли Наливайко починає про гречану кашу й овес, то щось має бути: або ж похід, або ж бій (М. Вінграновський). 2. Сонце уже стояло в полудні і припікало так, що, поки вийшли за вал у поле, добряче впріли і потомилися (В.Шевчук). 3. Концерти неначебто втихомирювали його, і що могутніше гули інструменти, що могутніше шаленів оркестр, то спокійнішим ставав Данько (І.Сенченко). 4. Мені, мабуть, не докучить нагадувати, що, хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М. Рильський). 5. Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися, бо в той бік вони простяглись недалеко (М. Коцюбинський).