Прочитайте і випишіть слова, у яких всі приголосні звуки - м’які. Чому ви так вважаєте? 1. Тінь, білий, бій, зілля, підійдіть, зіллють, північ, дія.
2. Дрімав, вітер, чуєш, сміх, сойки, між, забуття, знаю.
3. Плечі, тітка, жура, дружина, спочатку, плавні, дім.
4. Ніч, липа, липень, звечора, мої, сім, верховіття.
Але що потрібно робити, щоб залишатися гідною людиною? Першим законом має бути повага до самого себе. Треба берегти гідність, не робити нічого ганебного навіть в таємниці, бути готовим кожну свою думку висловити вголос. Потрібно піклуватися лише про те, щоб узгоджувати свої вчинки зі своїми переконаннями. Людина гине, коли вступає в угоду з совістю. Докори сумління в самому прямому сенсі наносять незагойні рани внутрішньої сутності людини. Не менш важливо бути чесним наодинці з собою. Чесність робить людину цілісною. Коли людина думає, говорить і робить одне і те ж, то її сили потроюються.
Объяснение:
У Травневому лісі хвилі квітів хлюпають під ноги. А повітря, настояне на ароматах смоліні і мокрого листя, приємно дурманить голову. Теплінь... Найдрібніша істота і то поспішає розплескати по всьому лісі свою весняну радість.
Раптом-вона! Два блискучі листя біля самої землі. На високому стеблі-кошлаті біло-кремове суцвіття...
Любка!..
І вже перед очима стелиться безкрайній степ, а в ньому - жменька запорізьких козаків.
Кілька днів запорожців переслідували кримські татари. А коли переслідувачі втомилися, татарський бий махнув рукою: нехай біжать - все одно в степу пропадуть без їжі.
А козаки зовсім і не збиралися так марно пропадати. Тому що у кожного на шиї висів амулет, який оберігав від голодної смерті: нанизані на нитку тверді, потемнілі від часу бульбочки. Почали запорожці ці бульбочки жувати-втамували голод, погасили спрагу, повільно почали повертати сили... Ніхто не загинув. А по дорозі на Січ ще й дві татарські загони розбили... Любку дволисту і зараз оч
Объяснение: