І. Прочитайте виразно речення. Визначте, чим виражені відокремлені означення, та вкажіть означувані ними слова. Поясніть, чому ці означення відокремлені.
1. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори (Л. Костенко). 2. Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс (М. Стельмах). 3. Мотря помітила на кущі калини червоний кетяг, не скльований горобцями руку, щоб зірвати (Є. Гуцало). 4. Абрикоса цвіте, промениста, натхненна, крислата... (О. Головко). 5. Скроплений живлющою росою, паросток пробився на світ (О. Квітневий). 6. Міська публіка стіною стояла на тротуарах і, приголомшена, дивилась, як з гуркотом проносились вулицею незнайомі війська - шумливі, нестримні, повні енергії (О. Гончар).
ІІ. Укажіть речення, у яких відокремлені означення є однорідними. Обґрунтуйте свою думку.
Відповідь: так вірю, як правило людина за природою хороша ,чуйна,щира. Але , іншою її роблять інші люди . Наприклад: була дівчинка яка мала все батьки їй давали все ,що вона хотіла . Але була інша дівчинка яка не мала нічого що мала вона. Бідна дівчинка почала завидувати, брехати про неї . Хоча багатша дівчинка нічого їй не зробила. Коли вона пішла до школи про неї говорили всі погано. Вона закрилася в кімнаті і плакала ,не любила весь світ. Вона дізналася які бувають люди брехливі, нечисті. І сама брала з цього приклад тому ,що вона хотіла відімстити дівчинці.
як думаєте якби та дівчинка такого не зробила це зробив хтось інший?
А якби то дівчинка взагалі не знала, що таке буває брехня , зло , лицемірство. Діти в дитинстві дуже чисті, щирі, не брехливі. Доки не пізнаєш світ з поганої сторони.
Пояснення:
Говорячи про те, що можу зробити я, можна виділити мінімум того, що я можу зробити і максимум того, що я можу зробити. Чи буду я старатися на благо своєї батьківщини протягом усього свого життя, я зараз сказати не можу – життя таке, що прогнозувати таке наперед навряд чи раціонально. Втім, думаю, що на мінімум з можливої від мене до країна зможе розраховувати завжди. Я думаю, що по мінімуму я зможу бути корисним для своєї країни шляхом повної і неухильної сплати податкових платежів і відрахувань. Дивно, але в сучасному світі багато людей просто йдуть від цих виплати обов’язкових платежів, ніби не розуміючи, що таким чином ці люди роблять гірше тільки самим собі. Якщо людина не платить податки, країна не може розвиватися, покращувати інфраструктуру і покращувати життя кожного. Особисто я це прекрасно розумію, тому завжди буду готовий бути корисним шляхом сплати податків.
Якщо ж говорити про максимальну користь з мого боку для країни, тут є кілька варіантів. По-перше, я можу стати великим бізнесменом. Якщо це відбудеться, я буду генерувати дохід для себе у великих розмірах і відраховувати великі платежі до бюджету країни. Завдяки мені і моїй справі країна отримуватиме більше грошей з податків і зможе забезпечувати свій розвиток і покращення життя всіх громадян країни. Другий шлях максимальної користі для країни – стати видатним вченим. Дійсно талановиті вчені допомагають країні дуже сильно – вони піднімають престиж держави, залучають інвестиції, допомагають країні вирішувати її найактуальніші проблеми.
Поки що я не дуже корисний країні, але я впевнений, що це рано чи пізно відбудеться. При мінімальній корисності я буду сплачувати податки в повному обсязі, наповнюючи державний бюджет і допомагаючи країні вирішувати її проблеми. При максимальної корисності для країни я би став великим бізнесменом, виплачуючи дуже великі податкові відрахування, або відомим вченим, допомагаючи вирішувати проблеми завдяки своїй професійності. Хотілося б приносити своїй рідній Україні якомога більше користі, але чи вийде це в максимальному обсязі, поки що не зрозуміло.