Прочитайте виразно уривки з твору Б. Антоненка-Давидовича «Крила
Артема Летючого». Знайдіть у текстах частки, визначте їх розряд.
1. В селі Артема вважали за дивака. Горілки не пив, до церкви його хіба що на налигачі
тільки затягнеш, тяжко працював на маленькому клапті землі, що ледве могла прогодувати
його сім'ю, а книжки купував. Бувало, на ярмарку люди, спродавшись, і до шинку заглянуть,
а він – ні-ні. І замість того щоб, як годиться доброму господареві, хильнути чарку-другу й
заспівати веселої, він купить на виторгувані гроші книжку з малюнками та так же на неї
дивиться, так її рукою гладить, немовби хтозна-яке добро придбав! І вдома ввечері потім
марно лій переводить, луплячи очі в ту книжку. А для чого то? Не пан же який, не піп, навіть
не писар з розправи, а собі мужик! Хіба то мужицьке діло книжки читати!..
1уривок:
2. І то сказати: птах птахові не рівня! Той птах швидкий, моторний, той повільний,
важкий, а той, дивись, і – так собі. З вигляду наче й птах, а тільки й слави тієї, що крила в
нього є,– курка в дворі, приміром... А от за морями-океанами, у вирії, птах страус водиться.
Літати той птах не може, бо хоч у нього і є крила, та ті крила йому ні до чого, бо в нього вся
сила – в ногах. Ноги довгі й цибаті. І біга на тих ногах страус дуже швидко. Отак, як кінь. Ну,
тільки й кінь не всякий за ним уженеться! Хіба що от огир з графського маєтку, той міг би, а
наші мужицькі шкапи його не наздогнали б, бо птах прудкий.
Визначити і підкреслити граматичну основу речення (підмет (головний член речення, який вказує на особу, предмет, явище і відповідає на питання називного відмінка хто?, що?, у реченні підкреслюється однією лінією), і присудок (головний член речення, який вказує на дію, на те, що підмет робить, який він є, що з ним робиться і відповідає на питання що робити?, що зробити?, що буде робити?, в реченні підкреслюється двома лініями).
Підкреслити другорядні члени речення
— додаток (другорядний член речення, який вказує на особу, предмет, явище і відповідає на питання непрямих відмінків, тобто усіх, крім називного( родовий відмінок (кого?, чого?), давальний
відмінок (кому чому)
, знахідний відмінок (кого?, що?),
орудний відмінок (ким?, чим?),
місцевий відмінок (на(у) кому, чому?),
в реченні підкреслюється пунктиром);
— означення ( другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета, або приналежність комусь, відповідає на питання який?, яка?, яке?, чий, чия, чиє?, в реченні підкреслюється хвилястою лінією);
— обставина (другорядний член речення, який вказує на мету, причину б дії, на міру вияву ознаки, на час і місце, відповідає на питання як?, яким наскільки?, в якій мірі?, коли?, куди?, звідки?, в реченні підкреслюється рискою з крапкою).
Тип речення за метою висловлювання
— розповідне (йдеться про події, які відбуваються, відбулися, або будуть відбуватися);
— питальне (містить запитання);
— спонукальне ( речення, яке спонукає до дії, у якому виражається заклик, прохання, побажання).
Речення за інтонацією окличне (висловлюється з підвищеною інтонацією) чи неокличне.
За будовою речення поділяються на прості і складні.
Просте речення має в своєму складі одну граматичну основу.
Приклад:
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Наука для людини —як сонце для життя (Нар.тв.).
У складному реченні є дві і більше граматичних основ
Приклад:
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Нар. тв.).
Односкладне (має або підмет, або присудок) чи двоскладне (має і підмет, і присудок).
Поширене (містить другорядні члени речення) чи непоширене (не має другорядних членів речення у своєму складі).
Повне (є усі члени речення) чи неповне (якийсь член речення пропущено, але його легко можна відновити зі змісту.
Объяснение:
:-D
До першого грому земля не розмерзається.
Без клинка не розколеш пенька.
Розпочалися жнива - закочуй рукава.
без-
Маленька праця краща за велике безділля.
Безхмарне небо грому не боїться.
з-
Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
Коли б кізка не скакала, то і ніжки не зламала б.
с-
На годину спізнився — за рік не доженеш.
Подумай двічі, а тоді скажи слово.
зі-
Не грій гадюки за пазухою, бо як зігрієш, то вкусить!
Як не вклонишся, то ягідки не зірвеш.
Зробив на п’ятак, а зіпсував на гривню.