Прочитайте, визначте "дане" і "нове". 1. Осінь. Сумні та холодні дні. Журливими ключами відлітають лелеки.
2. Прийшла золотокоса осінь. Потяглися довгою чередою сумні та холодні дні. Високо в небі, попрощавшись з рідною землею, журливо відлітають лелеки.
3. Був той незвичайно-тужливий час, коли на землі панувала золотокоса осінь. Сумні та хмурні дні, часто пересипані холодними дощами, огортали все навкруги. І лише зрідка крізь сірі хмари долинало тривожне курликання вічних мандрівників — лелек; це вони прощалися з рідною домівкою, відлітаючи у далекий вирій.
Рано вранці я збирав свої речі, адже мав з батьками їхати у відпустку. Зустрічати потяг, ми повинні були у Києві. Прибувши в це чудове місто, ми вирішили прогулятися. Оглянули пам'ятні місця, сходили на шопінг. Потім ми сіли на метро.
Метро на мою думку здавалося брудне. В вагоні було застояне повітря. Прибувши на вокзал я побачив як стара людина схопилася за серце. Ми з батьками одразу ж підбігли до дідуся. Він подивився на мене, та вимовив:
- Рятуй хлопчик, до
Я зрозумів що потрібно робити масаж серця. Я ритмічно почав стискати руками грудну частину дідуся, а тобто серце. З уроків біології я запам'ятав як це робити. Я відчув пульсову хвилю, а це означало що дідуся врятовано. Він відкрив свої блакитні від болю очі та сказав мені такі слова:
- Ти герой хлопче
Ось такий тяжкий, але героїчний випадок відбувся зі мною.