Прочитайте. Запишіть послідовно односкладні речення:
• з одним головним членом — підметом;
• з одним головними членом — присудком.
Визначте, якими частинами мови виражено головні члени речень.
Як срібно скрізь! Як кругом! (В. Бичко). 2. Світало. З темряви поволі виступали стовбури дерев (Г. Тютюнник). 3. Забі­ліло знову, забіліло. Холодом од яру потягло. (Б. Мельничук). Край смерековий насниться мені. Далеч. Тумани (Д. Кремінь). 4. Ніч. Дощ. Вітер. Шумлять кущі (П. Загребельний). 5. Білий ранок. Чисто. Тихо (В. Бровченко). 6. Вітер. Передзим’я. Холоди (О. Діброва). 7. Віє казкою чудною з зачаро­ваних гаїв... (Д. Загул). 8. Темна ніч. Шляхи. Діброва (А. Малиш­ко). 9. Зранку повіяло вітром з півночі. Замело. Рипіло на тротуарі (М. Семенко).

На мою думку, професію потрібно обирати винятково за покликанням. Насамперед тому, що в майбутньому ви муситимете щодня хо­дити на роботу й виконувати свої обов’язки. І якщо до вибраної з міркувань престижу або заробітку справи не лежить душа й ва­ша діяльність не викликає у вас позитивних емоцій, то життя пе­ретвориться на суцільну муку. Крім того, працюючи не за покли­канням, ви ніколи не зможете досягнути в певній справі вершин, тимчасом як присвятивши себе «сродній» праці, здобудете й висо­ку кваліфікацію, й успіх, і гідну платню і, найголовніше, відчу- ватимете насолоду, душевну рівновагу та щастя.

На підтвердження аргументів наведу приклад із поки що неве­ликого власного досвіду. З п’яти років мене батьки віддали на танці. Хоча в мене нібито все добре виходило, однак досить швидко танці так набридли, що відвідувати заняття стало нестерп­ним. А от коли я стала займатися вітрильними перегонами, то зрозуміла, що ніколи не відмовлюся від цих тренувань, на які що­разу чекаю з нетерпінням. До того ж на сьогодні я вже маю сер­йозні спортивні досягнення, навіть брала участь у світовому чем­піонаті.

До сказаного варто додати ще один найвагоміший доказ. Якщо людина зраджує все те, що було в ній найкращого, нищить у собі божий дар, то вона стає руйнівником.

Яскраве образне втілення цієї думки знаходимо в повісті Ми­коли Гоголя «Портрет». Художник Чартков, її герой, зрозумів­ши, що назавжди втратив свій неабиякий малярський хист, став купувати найкращі полотна інших митців і нищити їх.

Отже, аби не тільки з користю, а й з гідністю прожити життя й почуватися щасливим, аби не стати руйнівником і не заздрити чужому успіхові, треба обирати майбутню справу, до якої маєш хист, і не лінуватися розвивати свій талант.

                               Добрий чоловік надійніше кам'яного мосту

          Я вважаю, що дійсно добрий чоловік надійніше кам'яного мосту. Тому що на добру людину завжди можна розраховувати, якщо в тебе негаразди в житті.

         Усім відомий твір Івана Багряного "Тигролови". Велику повагу викликають Сім'я Сірків і  Григорій Многогрішний. Незважаючи на те що дружба цих людей була надто небезпечною і загрожувала Сіркам утратою життя або свободи, жоден із них не зрікся свого друга. Тобто своєю добротою вони стали опорою життя Григорія.

        Отже, добрі люди - це справжня опора у житті. Тому так важливо виховувати в собі цю якість з самого дитинства. Це дуже важливо, тому що як ми можемо вимагати від інших доброти й надійності, якщо самі її не маємо.