Прочитайте. Знайдіть серед висловів мовленнєвого етикету вислови нейтральної тональності.
1.Доброго ранку. Добрий день. Добридень. Добрий вечір. Вечір добрий. Добривечір. Здрастуйте. Здорові будьте. Доброго здоров’я. Скільки літ. Привіт. Вітаю. Салют. 2. До побачення. До завтра. Вибачте, мені час. На все добре. До зустрічі. Бувай. Бувайте здорові. Усього найкращого. Вітання всім. Прощавайте. Тим часом. Хай вам щастить. Сподіваюся, ми скоро побачимось. Бажаю добре провести час. Щасливо. Добраніч.
2. До побачення. До завтра. Вибачте, мені час. На все добре. До зустрічі. Бувай. Бувайте здорові. Усього найкращого. Вітання всім. Прощавайте. Тим часом. Хай вам щастить. Сподіваюсь, ми скоро побачимось. Бажаю добре провести час. Щасливо. Добраніч. На добраніч.
3. Дякую. Щиро дякую Велике Красно дякую. Вельми дякую. Дуже дякую. Висловлюю вдячність. Дозвольте висловити вдячність. Глибоко вдячний. Складаю подяку. Дуже вдячний за Вашу турботу. Дуже вдячний за щиросердний прийом (до все). Я Вам дуже зобов'язаний. Дякую від усього серця. Це дуже люб'язно з Вашого боку. Не знаю, як Вам дякувати. Ви зробили мені велику послугу. Я у великому боргу перед Вами. Як же мені віддячити Вам за Вашу до Так. Напевно. Обов'язково. Безперечно. Безсумнівно. Безумовно. Звичайно. Будь ласка Гаразд. Добре. З приємністю. З радістю. Ще б пак. Авжеж. Чудово. Згода. Не заперечую.Ви маєте рацію.
5. Ні, дякую. Дякую, не треба. На жаль, ні. Ні, це не так. Ні, я не можу. Це неможливо. Ви помиляєтесь. Я не поділяю Вашої думки. Я іншої думки. Шкода, але я мушу відмовитися. Про це не може бути й мови. Не варто про це нагадувати. Нічого подібного. Цього не може бути. Це марнування часу.
6. Вибачте. Пробачте, що турбую Вас. Пере Мені дуже шкода. Не згадуйте про це. Даруйте за клопіт. Вибачте, що завдав стільки клопоту вибачення.
7. Невже? Це не так? Не може бути? О! Тільки уявіть собі!Хто б міг подумати! Я не можу повірити цьому. Як дивно!
Як ви мене здивували! Подумати тільки!
Відомий український педагог В. О. Сухомлинський колись писав: «Ефективність і сила виховання майбутніх поколінь визначається тим, наскільки глибоко ідея шанування Батьківщини опановує особистістю, як яскраво і глибоко бачить вона саму себе і оточуючий світ очима патріота». На мій погляд, у патріотичному вихованні величезну роль грає краєзнавство, адже знання про історію своєї малої Батьківщини формує любов до неї і дбайливе ставлення до рідного міста, рідної домівки, рідної школи тощо.
Одним із центрів формування громадянської свідомості, зрозуміння причетності малої Батьківщини до світової історії, а також формування активної життєвої позиції є наш шкільний музей, у якому нещодавно я разом зі своїми однокласниками побував на екскурсії. Усі експонати, зібрані в нашому шкільному музеї, мають довгу та цікаву історію. Кожен з представлених предметів пройшов через багато рук, колись був знайдений, принесений чи подарований, і тепер займає почесне місце на полицях музею.
Знайомлячись з експонатами шкільного музею, ми знайомилися не тільки з історією рідної школи, а й культурою та життям своїх земляків, починаючи зі стародавніх часів і закінчуючи сьогоденням. Документи, листи, речі розповідають про колишніх вчителів нашої школи а також про відомих випускників, які зробили великий внесок у розвиток нашого краю і нашої країни.
Історія міста, історія району нерозривно пов’язані з традиціями; традиції є частиною історії. Музей – це хранитель традицій та історії. Музей нашої школи був створений недавно, в жовтні 2006 року. Його експозиції увібрали в себе не тільки історію району, де розташована школа, але і всі основні факти історії самої школи, якій виповнилося тридцять років. Однак початком музею був 1991 рік – рік десятиліття школи. Саме тоді зародилася ідея збереження та вивчення шкільних традицій. Ця ідея була втілена тільки в жовтні 2006 року.
Експозиції музею представили історію мікрорайону школи, історію будівництва та відкриття загальноосвітнього закладу. Зібраний і оформлений матеріал про першого директора школи, вчителів – ветеранів праці. Великий розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Тут представлений матеріал про ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій в Афганістані і чорнобильців – випускників нашої школи.
Всі експонати музею справжні. Вони передані до експозиції родичами героїв музею або самими героями. На жаль, багато документів на сьогоднішній день не збереглися. Однак нам організаторам музею – учням та вчителям нашої школи вдалося зібрати багато окремих даних, які до відновити цілісну історичну картину.
Шкільний музей, у якому ми побували на екскурсії, служить не тільки засобом зберігання традицій, а й засобом виховання поколінь. Він є центром виховної роботи з учнями , допомагає їм відчути свою причетність до історії школи і рідного міста. Експозиції музею нагадують учням про традиції рідної школи. Учні, вчителі, батьки усвідомлюють себе і хранителями, і творцями традицій.