Прочитайте. Зробіть повний морфологічний розбір прислівників, заповнивши таблицю.

Чудово було тут, на Дніпрі! Широко, на кілька верстов розметнувся він, спокійно плинучи під сонцем до моря. Святково мигтять чайки над небесно чистою водяною рівниною, біліють вітрильники, снують шаланди, підходять плоти. Сила-силенна води, чистої, свіжої, солодкої, плине і плине кудись до моря. Багатий нею Дніпро, багатший за всякого царя. Весь ярмарок, згоряючи від спраги, черпає з нього пригорщами, кухлями, тисячами відер, а в ньому не меншає анітрохи. Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його холодних глибинах. Як добре, що належить він усім, однаково привітний та щедрий до кожного ( О. Гончар ).

Морфологічний розбір прислівника​

Аліса — семирічна дівчинка, якій наснилися пригоди в підземній Країні чудес і Задзеркаллі, де вона зустрілася з різноманітними казковими і фантастичними персонажами, що живуть по своїй особливій логіці і весь час спантеличують розумну юну вікторіанку. Будучи втіленням всіх дитячих вікторіанських чеснот: чемності, привітності, скромності, стриманості, серйозності, відчуття власної гідності, Аліса одночасно зберігає в собі ту безпосередність і душевну відвертість. Світ нонсенсу, куди потрапляє Аліса, часто дратує її, дивні персонажі, з якими вона зустрічається, як правило, прискіпливі, дратівливі і образливі, проте їй вистачає здорового глузду, щоб примиритися з ситуацією, зуміти перевести розмову на іншу тему, дивуючись дивацтву світу, що відкривається перед нею, одночасно приймати його таким, як він є. Адже незважаючи на всю його дивність і уявну нез’ясовність, у світі Чудес і Задзеркалля царює своя бездоганна логіка. Це світ, де все розуміється буквально, де метафора позбавляється свого переносного значення, внаслідок чого каламбур таким навіть не відчувається, де парадокс виявляється результатом бездоганної логічної побудови. У забавних же пародійних віршах, що рясно зустрічаються в тексті, в знайомих за оригіналом логічних і граматичних зв’язках раптом виявляються зовсім інші, а то й просто безглузді слова.

-привіт романе!
- привіт оленко!
- як же я за тобою скучила, мій юний друже! ну хутчіш розповідайте, як тобі живеться тут у Каневі?
- та нічого так. навчаюсь, тут гарна освіта, також обожнюю проводити час з моїми друзями, канів має багато стадіонів, парків в яких завжди можна провести гарно час. але найбільше нам з друзями подобається сидіти у кафе "арлекіно", там постійно затишно, неначе вдома. до речі, якщо ми вже побачитись, то, можливо, сходимо до того кафе, посидимо і ти мені розкажеш що у тебе нового.
- та з радістю! романе, в мене все добре, у моєму рідному місті також є багато парків, різних закладів в яких також можна чудово провести час. також у моєму місті є гарний та мальовничий парк, мій найулюбленіший, в якому я постійно граюсь з моєю собакою Вольтом. в тому парку є все необхідне для собачої прогулянки. чуєш, романе, а що то за пам'ятник отам стоїть?
- О, Оленко, то пам'ятник присвячений великій людині, яка відкрила людям очі на світ та вивела їх у світле і вільне майбутнє, це пам'ятник присвячений тарасу шевченку. ходімо, ближще подивимося!