ПРОЛІСОК Чого ти, квітко, рано розцвіла? У березні весна іще непевна... А що робить, коли я щастя повна? Я не цвісти не вміла, не могла. - Ну а як знов хуртеча замете, Завіє снігом сині виднокола? - А я чомусь не думаю про те, Цвіту собі і тішу світ довкола. . Спишіть останнє речення, підкресліть однорідні члени речення.

загублена хустка багато років тому я загубила хустинку яку подарувала мені мати.такі подарунки треба цінувати, але я не догледіла й загубила хустинку.вона мені дуже бо була мого улюбленого рожевого кольору. і ось сьогодні я знайшла її ! знайшла ту саму загублені хустинку! вона була на тому самому місці де я її і загубила.саме там біля нашої сільської криниці я її і знайшла! я не знаю як так вийшло тому що кожного дня ідучи до школи я уважно оглядали криницю. це просто диво якесь! хоча я думаю хтось взяв додому мою хустку але потім повернув її на місце, дякую тій людині хто поклав хустку саме туди.а коли я прийшла додому і розповіла мамі про те де і як я знайшла загублені хустку вона промовила: -вірь у дива,дитино моя.

Когда умерла мать, Васька остался без призора. Отец, пораженный горем, не уделяет время сыну и погружен в работу. Рядом с городом есть часовня и подземелье, в котором живут бездомные, так называемое «дурное общество». Васька залезает в часовню и знакомится там с Валеком и Марусей. Дети дружат. Однажды Валек говорит, что отец очень любит их. Васька отвечает, что не может сказать подобное о своем отце, который, напротив, его недолюбливает. Валек отмечает, что его отец справедливый и честный. Маруся болеет. Вася приносит ей куклу Сонечку. Девочка радуется. До судьи доходят слухи об общении сына с дурным обществом. Ваську запирают, но он убегает. Тыбурций приходит к судье с куклой и рассказывает о дружбе детей. Судья и сын сближаются. Маруся умирает. Дети часто приходят к ней на могилу.