Пронумерувати предикативні частини. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч?
Минає літо, і разом з осінню до нас приходять похмурі дні. блакитне небо повністю затягується сірими хмарами, так що й сонця не видно. десь там, над хмарами, воно продовжує світити, та до нас на землю ледве пробивається його неяскраве світло.в осінній день усе навколо наче покрите легким сірим покривалом. дерева, квіти, будинки - все має приглушений колір, фарби ніби меркнуть. квіти закривають свої бутони. у таку погоду ніщо не відкидає тінь, тому і здається одноманітним. сірий асфальт, сірі стіни, сіре небо. часто в похмуру погоду псується настрій, з'являється легкий смуток. та з іншого боку, похмурий осінній день сповнений і особливої краси, спокою та гармонії. сонце не ріже очі, не блищить поверхня води. все стримане й неяскраве. якщо немає вітру та дощу, то гуляти в осінній день дуже приємно. осінні вбрання дерев радують око та прикрашають пейзаж навколо. не жарко, тому можна довго ходити по осінніх вулицях, не відчуваючи втоми. головне, зберігати добрий та сонячний настрій в душі.
Ось і перший день зими. осінь-красуня, віддала землю у володіння зими. сніг пішов тільки під вечер.зранку вже відчувалося крижаний подих йі величності. сніг лежав ніби ковдра. він гарно та яскраво блистів під сонцям. але під снігом ще було видно зелену травичку , та опавше листя. діти дуже зраділи зимі,тому що у цю пору року є багато чарівних та казкових свят. як гарно коли місяць заглядує у твое вікно, і сніг мерехтить разноманітними барвами. у такі вечори гарно сидіти біля вікна та читати улюблену книу.
