В одному місті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним. Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.Чирик відповів:- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку. За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим. З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.
Випишіть дієслова у дві колонки: 1) І дієвідміна; 2) ІІ дієвідміна.
1. Зсунути, реготати, краяти, оцінювати, белькотати, вміти, кликати, сюркотати, збороти, підсісти, стругати, тьмяніти.
гуркотіти, скреготіти, кроїти, бачити, в’їздити, знітитися, муркотіти, вставити, зважити, цокотіти, в’юнитися.
“Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею”
2. знати, задріботати, іржати, хотіти, одужати, змокріти, бігати, ойкати.
Означити, палахкотіти, свистіти, вжалити, вдержати, диркотіти, збігти, тупотіти, удобрити, шепотіти
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
3. клепати, лютувати, одужати, диркотати, знати, наколоти, збороти, белькотати, означати, скласти, знехтувати, сипати, згаснути, дихати.
Лящати, скривати, кроїти, дирчати, оборонити, завадити, вбігти, белькотіти, оздобити, свистіти, волочити, ударити, пищати.
Людина без книги, як риба без води.