Провідміняти числа
620
799
819

Морозным февральским  деньком к Свято-Никольскому храму начал стягиваться юшалинский народ. Долго собирались лежебоки, но ничего -  подтянулись малышня и люди почтенного возраста. Всем хотелось проводить Зимушку да встретить дружно Весну- красну.  Руководил праздником настоятель храма отец Игорь. На славу получилась Масленица!                                            
 … В учебнике русского языка для 7 класса есть картина художника Б.М.Кустодиева «Масленица». Чудеса! Ничего не изменилось. А картину писал художник 100 лет назад!… Те же игры, хороводы и чай с блинами под звон куполов.  Ребятня хороводы водила, через скакалки прыгала, а кто-то силушкой мерялся в перетягивании каната и на Царь-горе. Настоящую битву, правда, на деревянных ножах устроили богатыри юшалинские. Повеселили народ на славушку!  Смешнее всего выглядел молодецкий бой с закрытыми глазам.  Весело смотрелись эти богатырские забавы: вместо оружия-то – мешки пыльные! Вот как выяснять отношения  надо: нахлопали друг другу мешками по затылку да и разошлись. Зачем драться до крови? Всё же мудрые были наши предки, когда придумывали такие молодецкие забавы!  … И наверное, самым важным делом праздника стало сожжение чучела Масленицы. Проводили Зиму,  сожгли все   неприятности и обиды и освободили место   Весне, символу всего нового, молодого, лучшего.  ... А какой же праздник без угощения! Масленица, как и положено, не обошлась без чая и блинов. На морозе да с друзьями они казались необычайно вкусными. Я думаю, такие праздники всем нравятся: и детям, и взрослым. Можно отдохнуть от учёбы и работы, пообщаться, вспомнить наших предков, которые много чего интересного и полезного  придумали для нас. Нам же остаётся сохранить традиции и передать нашим детям, пусть и они порадуются!

Україна – відносно молода держава, проте має довгу та драматичну історію. До здобуття незалежності в тисяча дев’ятсот дев’яносто першому році Україна почергово входила до складу кількох великих держав. Наша культура нараховує близько півтора тисячоліття, у ній органічно поєднані автентичність та вплив християнської, європейської та інших видатних культур світу. Українці зробили свій внесок у розвиток світової науки, філософії та мистецтва.Сьогодні Україна перебуває в стадії політичного, економічного та соціального розвитку. На цьому нелегкому шляху ми стикаємося з необхідністю вирішити багато важливих проблем – забезпечити людей робочими місцями, молодь – можливістю здобути освіту, потурбуватися про доступність медицини для всіх, особливо для стареньких людей та інші. Цими питаннями займається уряд країни, проте всі ми можемо зробити свій  посильний внесок – бути ерудованими та обізнаними, отримати потрібну державі професію, брати участь у благодійних заходах, допомагати один одному.Сучасна Україна – це країна з великими можливостями. У нас є все для того, щоб досягти благополуччя для всіх – географічне положення, корисні копалини, родюча земля, розумні люди. Не вистачає лише високого рівня правового регулювання всіх сфер життя. Дуже б хотілося, щоб уряд та заможні люди не були байдужими до проблем країни, підтримували розвиток нових технологій, які б сприяли очищенню довколишнього середовища.Зараз про Україну знають в усьому світі завдяки нашим землякам – спортсменам, діячам науки та мистецтва. Недарма у 2012 році в нашій країні було проведено чемпіонат Європи з футболу Євро-2012. Це дало можливість туристам з усієї Європи відвідати нашу країну та поближче познайомитися з нашими традиціями. Таким чином сучасна Україна зміцнює зв’язки з іншими державами.З одного боку, досить складно жити в країні, що перебуває в стані свого розвитку, адже люди не впевнені в своєму майбутньому, не відчувають стабільності. А є іншого, розвиток – це шлях уперед, вгору, і кожен із нас є творцем свого майбутнього та майбутнього цілої країни.