1Власники душ, повернених у робуче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й) 2Остап із Соломією сіли під вербою, але їм не говорилось.(скл.сур.реч.-протиставний спол. але) 3На нічному зоряному небі виткнулась ставна парубоча постать й зникла по хвилі в густих бур'янах по той бік тину.(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й) 4Не раз телята й вівці, спокійно пощипуючи травицю в чагарнику, були свідками козацьких нападів або уманської різні, виконаної підпасачами під проводом Остановим.(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й)5То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів.(скл.сур.реч.з.спол.протиставним)
дорога, подорожник, придорожній - дорог
сніг, сніговий, піжсніжник - сніг
Син, синівський, синок - син
Вправа 2
Пролісок- про-префікс,ліс- корінь,ок-суфікс;
загадка-за-префікс,гад-корінь,к-суфікс,а- закінчення;
посадка- по-префікс,сад-корінь,к-суфікс,а-закінчення;
вигадка-ви-префікс,гад-корінь,к-суфікс,а-закінчення;
сходи-с-префікс,ход-корінь,и-закінчення;
розписка - роз-преф., пис-кор., к-суф., а-зак.;
підказка - під-преф., каз-кор., к-суф, а-зак.;
розмова - роз-преф., мов-кор., а-зак..
Вправа 3
Робота - праця,
ліс - бір, гай,
малюки - немовлята,
пригода - авнтюра,
відважний - хоробрий,
могутній - сильний,
веселий - радісний,
мирний - спокійний,
мерзнути - холонути,
говорити - балакати, розмовляти, теревенити,
іти - пересуватися,
міркувати - думати.
2Остап із Соломією сіли під вербою, але їм не говорилось.(скл.сур.реч.-протиставний спол. але)
3На нічному зоряному небі виткнулась ставна парубоча постать й зникла по хвилі в густих бур'янах по той бік тину.(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й)
4Не раз телята й вівці, спокійно пощипуючи травицю в чагарнику, були свідками козацьких нападів або уманської різні, виконаної підпасачами під проводом Остановим.(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й)5То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів.(скл.сур.реч.з.спол.протиставним)