Не давно я прочитав комедію Тараса Григоровича Шевченка “Сон” “У всякого своя доля”. У цому творі я хочу поділитися з вами о моїх враження отриманих після прочитання цієї комедії. Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі. Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів. Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників. Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.
1. Усі приголосні звуки тільки глухі в рядку
варіанти відповідей
фікус, папуга, цукати, тьохкати
капуста, пакетик, сахатися, ціпочок
ситечко, тапочки, пайок, часопис
тактика, щастити, сестриця, цятка
Запитання 2
Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку
варіанти відповідей
заєць, якийсь, подорожжю, волосся
скотитися, бездолля, азалія, безкраїй
щавель, ательє, боєць, п'ять
земля, обеззброєний, бездощів'я, порядок
Запитання 3
Правильну вимову відображає фонетичний запис слів в рядку
варіанти відповідей
кожух[коʸжýх], левада[леивáда]
приносить[приͤнóсиͤт'], походжає[походжáйе]
голубка[голýбка], свято[с'в'áто]
промінчик[пром'íн'чиͤк], земля[земл'á]
Запитання 4
Приголосний звук [й] вимовляємо в слові
варіанти відповідей
ключі
салют
в'ються
поліпшення
Запитання 5
Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку
варіанти відповідей
сіється, приладдя, походжати, всюди
зоря, єдність, дзюркіт, осяйність
щабель, якість, підживлення, збіжжя
їдуть, пряжа, міняти, львів'янин
Запитання 6
Оберіть рядок, у якому всі звуки дзвінкі:
варіанти відповідей
[б], [у], [т], [з], [ж], [г];
[п], [ш], [т'], [к], [х], [с].
[в], [л], [н'], [ц], [г], [ф];
[б], [д'], [з], [дз], [н], [р];
Запитання 7
Укажіть, у якому рядку в усіх словах приголосні тверді.
варіанти відповідей
працювати, життя, хазяїн, монета, година
поличка, сила, рік, струна, смужка
сонце, море,весна, розмова, береза
сказати, полотно, сон, велосипед, мріяти,
Запитання 8
Укажіть, у якому рядку в усіх словах дж і дз позначають один звук.
варіанти відповідей
підземний, віджити, відзоріти, дзвонар, джунглі
підзолистий, піджарити, дзвеніти, дзбан, дзенькіт
дзюркіт, джміль, джерело, дзьоб, дзеркало
підживлення, джаз, кукурудза, відзвучати, джем
Запитання 9
Укажіть, в якому рядку літери я, ю, є, ї позначають два звуки.
варіанти відповідей
місячний, лисиця, клятва, злякати, гілля
життя, пляма, повітря, страусеня, суддя
яблуко, приїжджати, з'їсти, пір'їна, явір
замовлення, ключ, ряд, подряпати, різниця
Запитання 10
Визначте, у якому рядку в усіх словах є м'які приголосні
варіанти відповідей
дядько, світло, ранок, косуля, політ
дятел, сокира, листя, переліт, колиска
пісня, ляльці, няня, дяк, місяць
буряк,люлька , квітка, сокіл, лис
Запитання 11
У якому рядку Я,Ю,Є позначає один звук
варіанти відповідей
лялька, дядько, ллє, в'ється
Марія, з'їзд,стояти, знає
яскраво, сяє. Камю
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.