Провідміняти слово муркотіти та муркотати в особовій формі​

- Привіт,Олено.З першим вересня тебе.
- Привіт Алісо. Дякую,тебе також. До речі  осінь - це моя найулюбленіша пора року.
- Невже,а чому вона тобі так подобається?
- Все навколо змінює барви,земля вкривається золотим покривалом листя,в холодні дні,можна сісти біля вікна з чашкою чаю,і вдивлятися в цей чудовий пейзаж.
-  Ого! Я ніколи б так гарно не описала  цю дивовижну пору року.
- А тобі подобається ця пора?
- Зараз я зрозуміла всю красу осені,тому так. Я її завжди вважала сірою порою,невеселою.
- Оце так! Ну якщо ти також полюбила осінь,то пропоную сходити до ставка,ти не уявляєш,який він зараз прекрасний.
- О це чудова ідея,я з радістю піду.
- Там ще досі не полетіли дикі качки,ти побачиш як вони граються з листочками,які падають з дерев.Осінь не так вже й сумна пора.
- Так ти права,я помилялася. Я чула там ще є білочки,осінню їх там часто можна побачити. Білки це моя улюблена звіринка,яка я щаслива,що піду туди.
- Я також,ну тоді чому ми ще не там,нумо вирушати.

Все (підмет, займенник) було (присудок, дієслово): хурделиці (підмет, іменник), негоди  (підмет, іменник) , нескінченні (означення, прикметник) далі  (підмет, іменник)  чужини (означення, іменник) , та (сполучник) завжди (обставина, прислівник) я (підмет, займенник) радісно (обставина, прислівник) приходив (присудок, дієслово) до (прийменник) калини (додаток, іменник), неньки  (додаток, іменник) і (сполучник) весни  (додаток, іменник) . Речення розповідне, неокличне, складносурядне з протиставними відношеннями; 1 просте речення - двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними підметами; 2 просте речення -  двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними додатками. Схема: [ ], та [ ].