Навіщо потрібні бібліотеки?Таким питання в наш час задаються, мабуть, більшість школярів і студентів. З розвитком всесвітньої мережі інтернет по логіці речей бібліотеки мають втрачати популярність.
В Інтернеті зараз є практично будь-який твір і заставляти йти себе в бібліотеку і там готуватись чи брати книжку додому почитати не має змісту. Насправді це не так. Коли ми вчитились, то інтеренет як і мобільні телефони був на зорі розвитку. Важко передати ту атмосферу, яка панувала в бібліотеці. Ті звуки перегортання карточок і писанини в зошиті надовго закарбувалися в пам’яті. А також строга бібліотекарка, яка терпіти не могла шум в залі. А сучасна молодь в курсі, що при читанні книжки запам’ятовується на 40% більше інформації чим читання з монітора? Звичайно, якщо є можливість видрукувати найдений в інтернеті матеріал, то похід в бібліотеку стає зовсім безглуздим ділом. Але ми радимо, поки Ви навчаєтесь хоч разок відвідати бібліотеку. Тим більше з таким швидким прогресом вони можуть точно зникнути. Хоча ми все-таки маємо надію, що і бібліотеки почнуть призвичаюватись до сучасних реалій життя і відповідно йти в ногу з часом. А Ви відвідуєте бібліотеки?
Отож сьогодні ми поговоримо про найстрашніше — про вогонь. Вогонь, як ви знаєте, може бути добрим другом для людини, але може бути і страшним ворогом, який забирає життя. Як ви гадаєте, коли він буває другом людини? (Відповіді дітей.) Так, коли людина вміє ним користуватися, знає, де можна запалювати вогнище, а де ні, та виконує всі правила. А коли вогонь стає ворогом для людини. (Відповіді дітей.) Так, діти, вогонь тоді ворог, коли люди ставляться до нього байдуже і не виконують правил. Саме про це ми і поговоримо. Зверніть увагу на ці малюнки. (Вчитель вивішує малюнки, де зображені вогнища. Обговорення малюнків.)Вогнище, що його так люблять і дорослі, і діти, — це дуже романтично і гарно. Особливо в поході, коли заходить сонечко, а на землю опускається темна ніч і несе з собою прохолоду. Тоді люди сідають навколо невеличкого вогнища, гріються, їдять, мріють, розмовляють, співають пісні під гітару... Вогнище люблять пастухи, які біля нього гріються і сушать свій одяг у негоду. Воно приваблює людину ще з доісторичних часів. Що треба знати, щоб, розпалюючи його, ти не став причиною страшного лиха? (Відповіді дітей.) Ці знання обов’язково застосовуй практично завжди.Запам’ятай!Вогнище можна розпалювати лише у визначених місцях. На спеціальних стоянках відпочинку в лісі. Там місця для вогнища обкопані і обкладені камінням. Поруч є пісок і вода.Вогнище не можна розпалювати дітям без нагляду дорослих.Якщо виникла необхідність розпалити вогнище, то місце для нього треба підготувати таким чином: спочатку очистити його від сухої трави, хмизу, моху, листя і обкопати або обкласти камінням, щоб вогонь не міг поширитися по сухій траві далі; приготувати пісок або воду для того, щоб засипати або залити його; сухий хмиз не складати у безпосередній близькості до вогнища, а віддалік.Вогнище не можна розкладати під деревом або між кущами — це може викликати пожежу. А ще в кущах і на дереві живуть пташки, які бояться диму.Вогнище не можна розкладати поблизу легкозаймистих матеріалів: сіно, солома, дрова, будівлі.Вогнище не можна розпалювати у приміщеннях: хлівах, на горищах, у сінях, у підвалах і т. д.Не можна спалювати сухе листя і рештки рослин восени, тому що в них накопичилося багато отруйних речовин, які при спалюванні виділяються в повітря і отруюють довкілля. Ми цим димом дихаємо і отруюємо свій організм. Нехай листя лежить, воно перегниє і земля візьме з нього те, що їй потрібно.Не можна розкладати великого вогнища, тому що язики полум’я можуть перекинутися на дерева чи будівлі, якщо ті знаходяться навіть далеко від нього.Якщо сильний вітер, то вогнища розпалювати не можна, тому що він може вихопити горючу галузку і занести її далеко, можливо, і на поле з пшеницею чи житом.А поблизу поля, де росте збіжжя, ні в якому разі вогнища не розводь.
В Інтернеті зараз є практично будь-який твір і заставляти йти себе в бібліотеку і там готуватись чи брати книжку додому почитати не має змісту. Насправді це не так. Коли ми вчитились, то інтеренет як і мобільні телефони був на зорі розвитку. Важко передати ту атмосферу, яка панувала в бібліотеці. Ті звуки перегортання карточок і писанини в зошиті надовго закарбувалися в пам’яті. А також строга бібліотекарка, яка терпіти не могла шум в залі.
А сучасна молодь в курсі, що при читанні книжки запам’ятовується на 40% більше інформації чим читання з монітора? Звичайно, якщо є можливість видрукувати найдений в інтернеті матеріал, то похід в бібліотеку стає зовсім безглуздим ділом. Але ми радимо, поки Ви навчаєтесь хоч разок відвідати бібліотеку. Тим більше з таким швидким прогресом вони можуть точно зникнути. Хоча ми все-таки маємо надію, що і бібліотеки почнуть призвичаюватись до сучасних реалій життя і відповідно йти в ногу з часом.
А Ви відвідуєте бібліотеки?