Загальноприйняте правило: треба змінити слово або підібрати спільно- кореневе так, щоб ненаголоиіений го лосний став наголошеним. Вимова Написання /є/-* 1 * 1 [ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и [ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а [ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о [ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х [ и ] — [ І Ґ ] [в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й [ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а [ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня [ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о УВАГА! Але це правило ми не можемо застосувати до дієслів, у яких відбувається чергування е — и: беру — зб и р а ти .__
Числівник – частина мови, що має статус самостійної. Ця частина мови може позначати кількість предметів, їх порядок або число. Числівник відповідає на питання: який? Скільки? Ця частина мови має певну класифікацію і ділиться на кількісні числівники, збірні числівники і порядкові числівники. Варто зауважити, що кількісні числівники також включають визначено-кількісні слова і невизначено-кількісні слова. І якщо до першої категорії відносяться такі числівники, як один, два, три і так далі, то друга категорія включає такі числівники: мало, багато, небагато, скільки-небудь і так далі.Роль і значення числівників в мові людини є досить великим. Числівник – це далеко не просто вираз за до слів арифметичних позначень, це набагато більше. Зрозуміти це можна завдяки різним прикладам. Уявіть, що числівників не буде. Все в світі рахується за до них, тому без числівників будь-який підрахунок стає неможливим. Це б сильно ускладнило людське життя. Можливо навіть і те, що це б зробило життя людини неможливим. Цілком можна припустити, що за відсутності числівників в мові людини ніколи б не були придумані такі науки,
змінити слово або підібрати спільно-
кореневе так, щоб ненаголоиіений го
лосний став наголошеним.
Вимова Написання
/є/-* 1 * 1
[ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и
[ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а
[ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о
[ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х
[ и ] — [ І Ґ ]
[в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й
[ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а
[ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня
[ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о
УВАГА!
Але це правило ми не можемо застосувати до
дієслів, у яких відбувається чергування е — и:
беру — зб и р а ти .__