Провідміняйте прикметник: братів

Вранці я прокидаюсь о сьомій годині. Спочатку роблю ранкову зарядку, потім вмиваюся, чистю зуби і снідаю. Після сніданку я йду до школи. Уроки починаються о восьмій тридцять. Після уроків повертаюся додому, обідаю, відпочиваю і роблю уроки. 
  Два дні на тиждень удень відвідую гуртки.  Надвечір складаю речі в портфель на наступний день.Потім читаю книжку , спілкуюся з рідними. Увечері вмиваюся, чистю зуби і лягаю спати. 
   Ось так і минають мої робочі дні.
Оповідання можна назвати "Мій робочий день"

Нечуй-Левицький збагачує мову твору, використовуючи стильві різновиди мовлення . Для   прикладу . можна   навести   такі дієслівні синоніми: бити: «вхопила з полиці горшка і хрьопнула ним об землю»; «свиснула по купі горшків кочергою»; «Кайдашиха лупила… горшки»; «Мелашка частувала миски…»; кричати: «вони разом верещали, гвалтуали, лаялись»; пищала Кайдашиха…», «мовчала б уже  та   не  гавкала,- кричала Мотря»; «їх лайкаОкремі вирази, а то й цілі діалоги нагадують живу народну розмову, немов підслухану письменником: «Та випийтебо, свахо, більше. Невже оце ви зоставляєте стільки на сльози?» Або: «Це, мабуть, свекрушище тобі наговорило на вербі груші, а на осиці кислиці…» У повісті «Кайдашева сім’я» використано також пісенну творчість. Так, Мотря співає жартівливу народну пісню про свекруху. Лаврін словами пісні звертається до Мелашки: «Десь ти, моя мила, з рожі та з барвінку звита, що додержала мене до самого світу». Навіть мовчазний Карпо пригадує слова пісні, коли думає про Мотрю: «Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде моєю…» Мати Мелашки, стара Балашиха, розглядаючи свою дочку після розлуки, також говорить словами народної пісні: «У нас була, як рожа цвіла, а тепер така стала, як квітка в’яла».Нечуй-Левицький використовує і такі види фольклору, як казки та замовляння. Словами казки розповідає Мотря батькам про свекруху: «В мене свекруха - люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем».