Осінь. Вона тихо і непомітно піді йшла до нашого парку. Ми зразу відчули її прохолодний подих. Дерева стоять в тривожні задумі. Ось кремезні дуби , мов вартові. Осінь не торкнула їх своїм пензлем, але листя дуба якось по-особливому дзвенить, як бляшане. На березах ледь пожовкли листочки. Лиш ялини стоять пишні та зелені. Ми підійшли до нашої річечки. Вода в ній темна. А по її холодному плесу, мов золоті кораблики, пливуть кленові листочки. Над річкою схилилась горобина. Жовті листочки весело тріпотіли на вітрі, а кетяги ягід ще жовті, бо не було морозу, від якого вони червоніють. Прощаємось з красою осіннього парку. Повертаємось до школи, під ногами шарудить килимок першого опалого листя. Хороше, урочисто, і трішечки казково.
Щодня до школи я приходжу з пеналом. Пенал – це мій справжній помічник у щоденному житті. Він в мене досить великий. Пенал має квадратну форму та помаранчевий колір. Він вміщує в себе чимало корисних речей: ручки, коректор, циркуль, кольорові олівці. Всі ці речі неабияк допомагають мені під час навчання.
Пенал – необхідна річ у школі. Одного разу я випадково забув його вдома. Без мого вірного помічника я відчував себе як без рук. Я змушений був на кожному уроці просити у однокласників то ручку, то лінійку. Це дуже незручно. Отже, мій великий помаранчевий пенал – корисний предмет школяра на кожен день.
Щодня до школи я приходжу з пеналом. Пенал – це мій справжній помічник у щоденному житті. Він в мене досить великий. Пенал має квадратну форму та помаранчевий колір. Він вміщує в себе чимало корисних речей: ручки, коректор, циркуль, кольорові олівці. Всі ці речі неабияк допомагають мені під час навчання.
Пенал – необхідна річ у школі. Одного разу я випадково забув його вдома. Без мого вірного помічника я відчував себе як без рук. Я змушений був на кожному уроці просити у однокласників то ручку, то лінійку. Це дуже незручно. Отже, мій великий помаранчевий пенал – корисний предмет школяра на кожен день.