Катерина – особистість з яскраво окресленими індивідуальними рисами характеру. Вона не така сильна натура, як Ганна. Для неї в житті головним було лише кохання та честь, віра в кохану людину , заради цього вона терпіла всі свої біди й поневіряння. Втративши сенс свого буття, вона не бачить іншого шляху, навіть син не стримує її від чергового гріха – самогубства
Ганна зосереджується на любові до дитини. Вона самозрікається в ім’я сина, любов до нього перемагає все інше. Їй властивий “тихий героїзм”. Наймичка натура цільна і, у певному розумінні, ідеальна й індивідуалізована. Вона ”безвинна” жертва суспільних обставин, що спокутує все життя свій гріх.
Катерина – особистість з яскраво окресленими індивідуальними рисами характеру. Вона не така сильна натура, як Ганна. Для неї в житті головним було лише кохання та честь, віра в кохану людину , заради цього вона терпіла всі свої біди й поневіряння. Втративши сенс свого буття, вона не бачить іншого шляху, навіть син не стримує її від чергового гріха – самогубства
Ганна зосереджується на любові до дитини. Вона самозрікається в ім’я сина, любов до нього перемагає все інше. Їй властивий “тихий героїзм”. Наймичка натура цільна і, у певному розумінні, ідеальна й індивідуалізована. Вона ”безвинна” жертва суспільних обставин, що спокутує все життя свій гріх.
- Як ти вважаєш, життя довге чи коротке?
- Я думаю, що життя довге, хоча декому воно здається коротким.
- Може, якщо цінувати кожну його мить, воно буде довшим?
- Неодмінно. Треба отримувати наслододу від найменшої дрібнички.
- Від чого, наприклад?
- Від дотику метелика, літньої грози, калинового кетяга, жайворонка у небі... Безцінне все те, що ми отримуємо від життя, кожна його мить.
- А чи варто чекати від життя якогось дива?
- Я думаю, що саме життя - це вже диво. Ми народилися! Ми живемо на Землі! Хіба це не чудо?!
- Згоден. Як сказав великий Гете: "Велич людини в тому, що вона - єдине з усіх створінь, здатне перетворити мить у вічність».