проверьте на ошибки
В моїй родині серед зимових свят дуже шанується не тільки Новий Рік, але й Різдво Христова
Я звикла святкувати його з батьками, родичами, бабусею і дідусем. Мама ще з ранку починає приготування до Різдва у мене вдома починаються завжди зранку. Мама займається приготуванням різноманітних, смачних страв, і обов’язково готує кутю ще з дитинства мені бабуся розповідала що "чим багаче кутя тоді буде багаче рік"
В дитинстві з друзями ми ходили колядувати до наших родичів та друзів.Я знаю, що деякі діти мого віку все ж таки досі ходять колядувати по квартирах до чужих людей. Але я б соромилась це робити
В нашій родині прийнято дарувати подарунки один одному.
Вечері ми накриваємо на святковий стіл, стелемо святкову скатертину, а по сердені ставимо кутю і обов'язково за Українською традиції ставимо 12 страв це За церковними канонами, їх кількість відповідає числу апостолів, які брали участь у Таємній Вечері.
Бабуся ще мені розповідала, що є така традиція "Різдвяна зірка"
Коли на небі з’являлася перша зірка, аж тоді родина могла сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей, яким давали трішки вареної картоплі.
Проте, перед тим як сісти, кожен дмухав на місце на лаві, щоб бува не придушити душі, які, вважалося, на Святвечір приходили до хати.
До нас приходять родичі ми даруємо друг другові подарунки й сажаемось за стіл, всі між собою спілкуемось, а біля нас стоїть ялинка і в цей час чуємо, як діти та дорослі ходять колядують і співають пісні.
Дорослі розмовляють між собою, а в цей час ми з братами і сестрами йдемо кататися на санчатах і ліпити бабу снігову, а потім забігаємо в дім і дурачемочь між собою та смакуемо солодощі .
Перша улюблена іграшка дитинства... У кожного з нас вона своя. Світ іграшок також переживає зміни, як і світ людей. Раніше популярними були одні іграшки, тепер — інші. Придивімося, як по вулиці ідуть в дитсадок мами з малюками. Іноді дітлахи несуть в руках улюблену іграшку. Не треба пильно придивлятися, щоб побачити, що дівчатка найчастіше пригортають до себе довгоногу цибату ляльку з заморським ім'ям Барбі, а хлопчаки взагалі тримають якихось жахливих пластикових монстрів, пофарбованих в темні неприємні кольори. Такі ж іграшки заполонили й полиці наших магазинів. Вони однотипні, байдужі, холодні...
Наше дитинство починається з матері. Вона — найрідніша та найдорожча в цілому світі людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла — це Книга життя, з якою вирушаємо ми в далекі світи. І перший усміх до сонця, і перший «добридень» людям — це теж від матері. І оте одвічне: «не вкради», «не убий», «шануй старших», «люби ближнього свого»... Мамина Книга життя... Вона про радощі й тривоги, про вміння творити правду і доброту. І тільки гортаючи сторінку за сторінкою, стаємо ми дорослими, стаємо людьми. А серед усіх премудростей материної науки найперша — любити людей. Без цього ніхто не зможе піднятися на крилах своєї мрії.