Народное представление о кобзаря связано с образом странствующего певца. Этот образ перерос в символ украинского духа, объединил в себе его мощь и величие, мудрость и невпокоренисть, достоинство и искренность. Тарас Шевченко назвал свой первый поэтический сборник «Кобзарь», что свидетельствует о том, насколько важен был для его поэтического мира образ народного певца.В своем творчестве поэт не раз изображал кобзаря, песни которого воплотили радости и горести народа. Мы встречаемся с ним в стихах «Тарасова ночь», «Гайдамаки», «Невольник», «Подземелье». Но ярче он представлен в стихотворении «Перебендя». Казалось бы, беспризорность, старость, одиночество и слепота должны вызывать у людей жалость к этому человеку. Однако нет! Не жалкий одиноким стариком блуждает он по миру. Благодаря этому Тараса Шевченко назвали кобзарем.
1. Ми працюємо для миру й живем для миру на землі. (В. Сосюра.) 2. Виходь, іди дорогами земними і від людей візьми, і людям дай. (П. Дорошко.) 3. Ми йдем і йдем, несем вогні, і творим блиск, і творим дні! (В. Чумак.) 4. He хлібом єдиним, а творчості дивом, а криком дитини існує людина. (І. Жиленко.) 5. Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску. (Леся Українка.) 6. He визнаю ні любові, ні дружби, ні приятелювання до перших заморозків чи до першого грому. (М. Стельмах.) 7. Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль. (В. Симоненко.) 8. Навколо великих людей і круг їхньої пам’яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба. (М. Рильський.)
