Расставьте знаки препенания Глибокої грудневої ночі зоряної й холодної, Олеся стояла на подвір'ї й дивилася на мерехтіння Стожарів. Усі домашні давно спали, і тільки вона не могла заснути. Молода жінка вже давно позбулася марновірного страху перед пітьмою. Її не турбував холод, хоча вона стояла лише в одній сорочці поверх якої накинула кожушок. «Господи чому я не втекла з ним? Чому я так бездумно знехтувала щастям в угоду совісті? Господи Боже, якщо Твоя ласка вибач мені мої гріхи та поверни мені радість у життя ла Олеся квапливо витираючи сльози що рясно котилися по щоках. І так само квапливо пішла в хату низенько нахиливши голову. У цей же самий час за сотні миль від Черкас у Ніжині Лесь теж не спав. А стояв біля розчахнутого вікна своєї спальні. І так само як і Олеся із сумом дивився на Стожари згадуючи той далекий щасливий день коли віднайшов свою зіроньку/долю. «Отче на все Твоя воля, але благаю Тебе поверни мені Олесю!» - заплющивши оч в Лесь. І зачинив вікно
Відповідь:
Сюжет книги динамічний. Він буде цікавий і дорослим, і малим. Автор уміло знайшов золоту середину у викладі. Твір і складний, і простий водночас. Кожен персонаж є особливим, по-своєму надихаючим. Ну і, звичайно, пізнавальний підтекст, який прочитується чи не в кожному рядку. Роман розрахований на широку аудиторію, проте україномовну. Адже деякі слова будуть не дуже зрозумілі. Як от, наприклад, слово «джури», що означає «зброєносці». Особисто мої враження від книги «Джури козака Швайки» дуже позитивні. Цей роман я прочитала декілька разів. І він багато чому мене навчив: любити рідний край, поважати історію. А цікавий сюжет захопив настільки, що не можна було відірватися. Тому, раджу прочитати роман Володимира Рутківського абсолютно всім.
Пояснення:
таке підходить?
Вишивана сорочка — улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу.
Для вишивання потрібні нитки "муліне". їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід гарненько прополоскати й висушити.
Найлегше вишивати на канві, бо на цій цупкій тканині плетиво ниток утворює маленькі й великі дірочки. Потрібно порахувати, скільки клітинок займе орнамент у ширину і, накинувши з кожного краю по чотири клітинки, відрізати шматок канви.
Втягнувши нитку у голку, можна братися до вишивання. Вколювати нитку потрібно у велику дірочку канви і виколювати нижче у дірочку так, щоб зверху утворився косий стібок. Це буде півхрестик. Коли зробити такі самі стібки назад по тих же проколах, косі стібки ляжуть в іншому напрямку і утворять хрестики.
Я вдячна бабусі за її науку, за те, що відкрила мені таємниці вишивки.