Ребят с к/р Односкладним є речення в рядку:
А) Чоловік зупиняється біля перелазу, над
яким подзвонюють стручками невисокі акації
(М. Стельмах).
Б) Пахне сіном з чумацького возу, що мені
сивиною сія (М. Вінграновський).
В) Дорога, майнувши сірим хвостом,
безшумно сховала мене в зелені хлібів (В.
Винниченко).
Г)А навкруги вся ніч переповнена
розміреним шумом хлібів (О. Гончар).
Односкладне речення з головним
членом — підметом — це:
А) безособове речення;
Б) називне речення;
В) узагальнено-особове;
Г) означено-особове.
Укажіть означено-особове речення.
А) А моє Полісся не любить не можна.
(М. Сингаївський)
Б) Вже не журно мені. (В. Сосюра)
В ) Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й
відданістю сина. (Д. Луценко)
Г ) Над обрієм сонце звелося. (М. Бажан).
Укажіть рядок, який містить
неозначено-особове речення.
А) Закінчити б усе сьогодні.
Б) Умивали доріженьку рясними дощами.
В) Вітер.
Г ) Пізній вічір.
Укажіть безособове речення
А) Бери мене в свої блаженні сни.
(Л. Костенко)
Б) Добрій пораді ціни немає. (Нар. творч.)
В) За добро віддячують добром, а не злом.
(Нар. творч.)
Г) Степ і ніч. (Л. Костенко)
Визначте тип односкладного
речення.
Руїни, попіл, згарища, пустка, розбомблені
міста і села, сироти, вдови, втрачені надії і
марні сподівання. (Н. Рибак)
А) Називне;
Б) безособове;
В) означено-особове;
Г) неозначено-особове.
Визначте тип односкладного
речення.
Пахло прив’ялим полином.
(Л. Первомайський)
А) Безособове;
Б) означено-особове;
В) узагальнено-особове;
Г) неозначено-особове;
Укажіть узагальнено-особове
речення.
А) Багато будеш знати - швидко постарієш.
Б) Взимку та повесні курінь відчинено з
ранку до вечора і цілу ніч.
В) В зів’ялих листочках хто може вгадати
красу всю зеленого чаю?
Г) Стану в житті малою хвилиною, чорною
гілкою на тополі.
Укажіть вірне твердження.
Односкладні речення- це
А) речення в якому обов'язково повинні
бути обидва головні члени
підмет і присудок.
Б) речення, в яких є лише підмет
В) речення, граматична основа яких має у
своєму складі лише один головний член.
Позначте рядок, у якому міститься
узагальнено-особове речення
А) У будівництві осель послуговувалися
сосною, дубом, вільхою чи осикою (В.
Сухомлинський).
Б) Відшукайте на карті острів Пасхи.
В) Тут галасувати не можна (М. Стельмах).
Г) Долі скаргами не власкаєш (Нар.
творчість).
Укажіть односкладне речення
А) На полі одразу зчинився галас.
(М. Стельмах)
Б) Я йшов все далі й далі в глибину лісів.
(М. Грушевський)
В) У тихій радості — журбі вклонявся вечір
дневі. (М. Рильський)
Г) Не люблю осінньої ночі. (Б. Лепкий)
Укажіть рядок, який містить
неозначено-особове речення.
А) Cлався, наша Україно. (І. Вирган)
Б) Дерев’яну підлогу тут, видно, часто
поливали холодною водою. (О. Гончар)
В) Вітер. Осінь глибока. (О. Довженко)
Г) Не вчи орла літати. (Нар. творч.)
Укажіть односкладне речення
А) Надвечір дивізія увійшла в місто.
(П. Панч)
Б) Люблю тебе, столице України.
(В. Сосюра)
В) Одноманітно вистукували колеса на
стиках рейок. (А. Головко)
Г) Просто на південь ледь помітно
миготіли вогники. (П. Панч)
Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість.
Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився.
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі.
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.
Что может человеку доставить радость? Да что угодно! Голодному – кусок хлеба. Жаждущему – глоток воды. Бесприютному – кров для ночлега. Больному – здоровье. Бедному – богатство. Богатому – роскошь.
Все в мире относительно, поэтому и чувство радости не всегда бывает долгим. Что такое радость? Это состояние души в определенный момент какого-либо события.
Например, всем радостно, что закончился учебный год, даже отстающим ученикам. Завтра летние каникулы! Ура! Но завтра и пересдача «хвостов» для второгодников, поэтому их сегодняшняя радость кратковременна.
Другой пример. Человек купил автомобиль. Он радостно едет по улицам города и ликует. За ним едет велосипедист, который в бесконечной «пробке» вынужден дышать выхлопными газами. Вдруг, бац! На дороге выбоина. Колесо пробито, крыло помято. Автомобиль увозит эвакуатор. Парень на велосипеде жмет на педали, вырывается на, высаженную лесопосадкой, обочину, и он уже не просто рад, а неимоверно счастлив. Он слышит пение птиц, шелест листвы и дышит свежим, опьяняющим воздухом.
Когда человеку радостно, то он должен делиться этой радостью со всеми. Если радоваться чему-то, что огорчает других, то это уже будет называться другим словом – эгоизм. Народная мудростьгласит: «На чужом несчастье счастья не построишь». Смысл слов этого изречения как будто понятен всем. Так почему же мы тогда так радуемся, когда, например, найдем кошелек с деньгами или документами? Ведь это же для кого-то несчастье. Редко кто вернет кошелек его владельцу за Все хотят пресловутого вознаграждения. И это в придачу к, прихваченным из кошелька, деньгам.
А что, если попробовать дарить людям радость просто так? Поздороваться с вредным соседом и вдруг понять, что не такой уж он и вредный. Успокоить, надоедливо хныкающего, малыша и понять, что не такой уж он и капризный. Улыбнуться хамоватой продавщице и, услышав вслед приятные слова, понять, что не такая уж она и противная.
В конечном итоге ты понимаешь, как все-таки, черт возьми, приятно нести людям радость.