З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалився від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин. Вчені давно зрозуміли, що природа – це головне джерело здоров'я, життя, і історії походження людини. Дружить з природою дуже важливо і корисно, тому що лише вона, при грамотному погляді на неї, здатна навчити як жити так, щоб залишатися якомога довше здоровим і молодим.
Справа в тому, що людина постійно витрачає ресурси планети, які рік від року виснажуються все сильніше і сильніше. Багато лісу зазнали вирубці з-за того, що людина освоїв деревину як матеріал для виготовлення багатьох речей, багато болота осушились, з-за того, що людина прагнув их засіяти культурами, щоб прокормить себе самого. Деякі тварини були приручені, а деякі і зовсім прижилися настільки, що фактично вже є членами сімей, як коти чи собаки.
Не все одразу дається, а потроху та помалу, то зробиш користі чимало.
Що маєш робить, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти, то з'їж завтра.
Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися!
Коли не коваль, то і кліщів не погань.
Добре ковадло не боїться молотка.
Хто робить лемеші, той їсть книші.
Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
Швець без чобіт, а тесля без воріт.
Як хочеш шить, то перш вузлика зав'яжи.
Без сокири не тесляр, без голки не кравець.
Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив.
Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.
Коваль клепле, доки тепле.
Куй залізо, поки гаряче.
Ненагріте залізо не зігнеш.
Час на часу не стоїть.
І шитеє, і поротеє знає.
Час не віл, його не налигаєш!
Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.
Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота — ні.
Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
Краще нині горобець, як узавтра голубець.
Відстанеш годиною, не здоженеш родиною.
На годину спізнився, за рік не доженеш.
Згаяного часу і конем не доженеш.
Що нині утече, то завтра не зловиш.
Не поговоривши з головою, не бери руками.
Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.
Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.
Аби руки і охота, буде зроблена робота.
Без охоти нема роботи.
Не почавши — не кінчиш.
Коли став робить, то байдики не бить.
Кінець діло хвалить.
Зробив діло — гуляй сміло.
Без діла слабіє сила.
Бджола мала, а й та працює.
Діло майстра величає.
Ранній пізньому не кланяється.
Хто в роботі, той у турботі.
Для нашого Федота не страшна робота.
Без труда нема плода.
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
Без труда не виловиш і рибки із пруда.
Не нагнувшись, гриба не знайдеш.
Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.
Не побігаєш — не пообідаєш.
Де руки і охота, там спора робота.
Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
Очам страшно, а руки зроблять.
Не журись, та за діло берись.
Слова — полова, а праця — диво.
Гірко поробиш — солодко з'їси.
Без роботи день роком стає.
Без діла сидіти, то можна одубіти.
На охочого робочого все найдеться діло.
Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
Доки не впріти, доти не вміти.
Хто дбає, той і має.
Коли не тямиш, то й не берися.
Попороби до поту, то й поїси в охоту.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Поганеньке ремество краще доброго злодійства.
Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.
Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.
Добре тому ковалеві, що на обі руки кує.
Без трудів не їстимеш пирогів.
Лежачого хліба ніде нема.
Добре чужими руками жар загрібати.
На чужий труд ласий не будь.
Чужим добром не забагатієш.
Білі руки чужі труди люблять.
Без діла жить — тільки небо коптить.
Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки.
Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
Маленька праця краща за велике безділля.
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Не святі горшки ліплять.
Роботящі руки гори вернуть.
Доброму коневі — не довгі версти.
Вміння і труд все перетруть.
За невміння деруть реміння.
Що вміть, так того за поясом не носить.
У вмілого руки не болять.
В умілого і долото рибу ловить.
Краще приклад, ніж наука.
Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.
На дерево дивись, як родить а на людину, як робить.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалився від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин. Вчені давно зрозуміли, що природа – це головне джерело здоров'я, життя, і історії походження людини. Дружить з природою дуже важливо і корисно, тому що лише вона, при грамотному погляді на неї, здатна навчити як жити так, щоб залишатися якомога довше здоровим і молодим.
Справа в тому, що людина постійно витрачає ресурси планети, які рік від року виснажуються все сильніше і сильніше. Багато лісу зазнали вирубці з-за того, що людина освоїв деревину як матеріал для виготовлення багатьох речей, багато болота осушились, з-за того, що людина прагнув их засіяти культурами, щоб прокормить себе самого. Деякі тварини були приручені, а деякі і зовсім прижилися настільки, що фактично вже є членами сімей, як коти чи собаки.