Местоимение - это самостоятельная часть речи. в предложении выступает главным или второстепенным членом предложения. подчеркивается в зависимости от того, каким членом предложения является: обстоятельство подчеркивается пунктиром с точкой. определение - волнистой линией. дополнение - пунктиром. подлежащее - одной прямой чертой. сказуемое - двумя. местоимение всё (начальная форма весь) по разряду определительное, указывает на обобщённый признак, совокупность охвата чего-либо: весь класс, вся группа, всё лето. принадлежность местоимения всё к тому или иному члену предложения определяем по вопросу. например: всё (определение) лето стояла жара. я сделал всё (дополнение), что мог. всё (подлежащее) говорило о том, что скоро весна. книга для меня всё (сказуемое). чаще всего местоимение всё выступает подлежащим, дополнением, определением.
Жив був хлопчик вова. він жив в селі і їздив вранці до школи, на автобусі. люди похилого віку зазвичай їздять на громадському транспорті, і тому їх там багато. їде собі вова, їде. в автобус заходить пожела бабуся. вова тоді навчався в першому класі і не знав, що потрібно поступатися місцем пенсіонерам. ось оголошують: "шановні, громадяни, у ступайте місця літнім людям, вагітним жінками, пасажирам з дітьми та інвалі. вова подумав: " навіщо мені поступатися місцем, я ж дитина? підходить до нього бабуся і просить його поступитися місцем. він не поступається. і каже: "сказали, що поступатися місцем пасажирам з дітьми! " тут в справу вступив чоловік, він пояснив вові, що перш за все місця потрібно поступатися людям похилого віку. вова зрозумів і поступився місцем. тепер він знає, що місця потрібно поступатися пенсіонерам, обов'язково
